А один раз прийшов додому а там записка. Пробач, більше так не можу. Напевно я не для сімейного життя.

Ніку мама залишила з батьком, коли тій було три роки. Поки Ніка була маленькою, вона часто про матір питала, батько відбувався обіцянками, що вона скоро приїде, але час ішов, а мама не з’являлася.

А коли вона підросла, питати перестала. У них з батьком один розмова після якого полювання питати відпала сама собою.

Батько розповів що вони одружилися, бо мамі потрібна була прописка, вона була приїжджаючи з маленького села. Дівчина вона була видна але дуже емоційна. Робота для неї була на першому місці.

Поки Ніка була зовсім крихіткою вона терпіла, але коли з’явилося місце в дитячому садку, вона пішла працювати.

Приходила пізно, батькові доводилося самому забирати доньку із садочка. А один раз прийшов додому а там записка ,,Пробач, більше так не можу. Напевно я не для сімейного життя.

Ніці буду висилати гроші”. І все. Гроші він відсилав назад, вирішив що сам справиться. Одружиться вдруге він не захотів, боявся що мачуха буде до Ніки погано ставитись. Ось так і жили вдвох.

Батько тримав Ніку в строгості. Гуляти відпускав тільки з перевіреними подругами. Вона до вісімнадцяти років на побачення жодного разу не ходила.

Після школи Ніка вступила до педагогічного інституту. Коли вона закінчувала другий курс, батька не стало. Серце зyпинилось. І Ніка залишилася одна.

У старій телефонній книжці вона знайшла номер матері і набравшись сміливості подзвонила. Трубку довго не брали, але потім жіночий голос відповів:

– Алло, – Ніка заплакала Я не знаю що робити. Приїжай будь ласка. – У трубці довго мовчали, а потім відповіла, – Чекай. Я скоро приїду.

І справді приїхала. Ніка мати зовсім не пам’ятала а фотографій в будинку її не було. Тато все спалив. І зараз Ніка бачила перед собою впевнену в собі жінку, дуже красиву.

Вона оплатила всі ритуальні послуги

Читайте також: – Я не віддам дітей, що хочете зі мною робіть – шепотіла Оля. – Ви зрозумійте Ольга Сергіївна, у вас несприятливі умови для дітей. У вас холодно, дров немає, а на вулиці між іншим, зима.

– Треба ж як ти на мене схожа. А коли маленька була більше – на батька похожа була.

Ніка хотіла обійняти її і подякувати, але вона різко відскочила і жорстко сказала:

– Ніка, ти вже доросла. Я тобі на перших порах допоможу, залишу гроші, але потім крутись сама. Я вважаю, що кожен повинен йти по життю сам, – поплескала по плечу і пішла.

Ніка сіла прямо на підлогу і розплакалась. Вона то представляла їх першу зустріч зовсім так. Не потрібні були її гроші, їй потрібна була любов.

Скоро інститут довелося кинути, не вийшло і працювати і вчитися. Стипендія була маленька, а зарплата в магазині фасувальницею на порядок вище. Там вона познайомилася з Віктором. Він був приїжджий і працював вантажником.

Перший час поки доглядав здавався турботливим, добрим. Приносив їй маленькі букетики квітів, цукерки. А Ніці так хотілося тепла що їй здалося це і є любов про яку вона так багато читала в книгах.

Але коли він до неї переїхав, вона зрозуміла що жорстоко помилилась. Віктор, як тільки обжився став вести себе дуже грубо. Став випивати і водити додому друзів з якими всю ніч поспіль пив.

Він вже щосили відчув себе власником. Навіть став Ніку бити. І вона зібравши всі свої сили, пішла в поліцію.Віктор швидко зник і з квартири і її життя. Він в строк нapoдила здорову дівчинку, яку назвала Катюшою. Але згодом гостро постало питання грошей.

Дочка треба було годувати, молоко у неї пропало, а суміші були дорогі. То що давали на молочній кухні, що не розтягуй на місяць не вистачало.

І тоді Ніка вирішила звернутися до матері. Вона знала де вона живе і залишивши Катю з сусідкою, поїхала. Довго стояла біля під’їзду, стала замерзати. І тут під’їхала машина.

З неї вилізла її матір з чоловіком і дівчиною на років шість молодше її. Ніка спеціально встала так щоб вони пройшли якраз близько неї. Мати пройшла повз і зробила вигляд що її зовсім не знає. Ніка відкрила рот, щоб покликати її, але передумала.

А навіщо? Схоже вона їй зовсім не потрібна. І тут Ніка остаточно зрозуміла, що допомоги чекати нізвідки і їй треба самій пробиватися в цьому житті.

Вона стала працювати на дому. Шила маленькі іграшки і через інтернет продавала. Потім їй подзвонили з невеликої фірми і запропонували робити іграшки на замовлення.

На новій роботі познайомилася з Іваном, він був менеджером з реклами і вийшла за нього заміж. У них появився син, але він однаково любить обох дітей.

А через рік Ніці подзвонили з лікарні. Лікар попросив її приїхати, сказав що мати сильно хвopa і просить її приїхати. Вона запитала поради у чоловіка, він сказав вирішуй сама.

А Ніка згадала той вечір, коли вона голодна і замерзла стояла і дивилася, як мати проходить повз, вирішила нікуди вона не поїдить. А якщо матері від неї що то потрібно, то нехай обходиться без неї, як все життя обходилася.