А тут ось різдво, і Інна надумала приїхати додому, провести свята у сімейній обстановці. І навіть італієць якого вона доглядає погодився відпустити жінку на свята. А от доньку турбує тільки те, що якщо я не зможу повернутись назад, то я не зможу сплачувати її кредит.

Інна дивилась у екран мобільного телефону і не могла відірватись. Вже вкотре перечитувала одне й те саме повідомлення від доньки. “Ти напевно не приїжджай цього року на Різдво,залишайся там, а то бачиш яка ситуація у світі. Якщо тебе назад не пустять як же ми будемо кредит на машину виплачувати?”

Звісно ж не дуже приємно чути таке від власної доньки. Хоча якщо подумати, може вона в чомусь і має рацію. Роботу Інна нарешті знайшла хорошу, а якщо порівняти з минулими роботами, так взагалі можна сказати — ідеальна. Вона зараз живе в Італії, і долядає там літнього чоловіка. Який дуже гарно ставиться до нашої героїні, можливо навіть як до доньки, тому що власних дітей чоловік не має.

В Італії Інна живе вже більше п’яти років, а наважилась поїхати коли її звільнили з лікарні у котрій вона працювала майже 10 років. До того ж її єдина донька збиралась грати весілля, тому потрібні були гроші.

Сім’я жінки не могла собі дозволити зіграти пишне весілля, а ось донька дуже хотіла цього, тому Інна вирішила поїхати до Італії на заробітки. Допомоги чекати не було від кого, чоловік Інни пішов з сім’ї ще коли її донька була мала. Звісно однією ростити дитину було дуже важко, а коли це вже доросла дитина, яка вимагає з тебе, того, що є у інших її одноліток- стає ще важче.

Через це у матері з донькою побудувались не дуже гарні стосунки. Донька все життя попрікала матір тим, що через неї дівчина вирісла та живе зараз в злиднях. Вона все життя картала матір за те, що та не могла дати їй все те, що дають батьки її друзям чи знайомим. Дівчину дуже обурювало те, що вони живуть у старій бабусиній хатинці, на яку вже дивитись навіть страшно. А хто ж з таким приданим візьме її заміж? Завжди ставила в приклад свою хрещену матір, яка поїхала до Італії, відбудувала свій старий будинок і зараз живе ні в чому не потребує.

Тож коли Інну звільнили з лікарні, перше що вона зробила, це зателефонувала подрузі у Італію і попрохали знайти їй роботу. Їй пощастило, тому що з навичками мед. сестри її відразу ж взяли на роботу, доглядати за літньою італійкою. Правда було тяжко тому що італійка виявилась лежачою, ще й донька її стежила за кожним кроком жінки.

Всі ці роки Інна виконувала забаганки доньки, яка здається взагалі не розуміла як тяжко дістаються ці гроші. Спочатку Інна зайняла грошей у своєї куми, щоб зіграти пишне весілля доньки. А потім цей борг повертала десь з півроку. Тільки як віддала борг, донька заявила, що потрібно відбудувати будинок, тому що “ всі вже зробили так”, жінка знову ж посилала гроші, пощастило хоч з тим, що зять виявився вміє робити ремонт, хоч на робочих гроші не витрачали.

Читайте також У мене є сестра, нехай і на половину, але РІДНА!!! І вони від мене це приховували!

Потім дівчина сказала, що потрібно добудувати другий поверх, тому що у всіх сусідів вже він є. І відразу після цього з’явилась потреба у нових меблях. Жінка не могла відмовити, вона все життя намагалась робити все краще для доньки. І ось, пройшло трохи більше року і всі забаганки доньки були виконані.

Останнє прохання дочки була машина у кредит. Звісно ж новенька, з салону, бо іншу це ж не престижно. Звісно ж кредит оформлений на матір, і який виплачувати буде вона. Порахувавши, що за кулька років матір зможе його закрити, вони його оформили.

А тут ось різдво, і Інна надумала приїхати додому, провести свята у сімейній обстановці. І навіть італієць якого вона доглядає погодився відпустити жінку на свята. А от доньку турбує тільки те, що якщо я не зможу повернутись назад, то я не зможу сплачувати її кредит.