А зараз син хоче позбавити мене мого єдиного достатку! Я не маю і не буду мати пенсії, бо стажу бракує. Але він каже: «То й що? Йди мамо, працюй.

В один «прекрасний» день син повернувся додому та поставив мене перед фактом, що одружується зі своєю дівчиною – Христиною. Я намагалась поговорити з сином, пояснити, що краще спершу пожити разом, а потім приймати такі серйозні рішення. Але він не слухав мене та настоював на своєму.

Це все вплив тієї Христини, вона хоче жити окремо, а сама грошей немає, а тут мій син, який закохався по самі вуха і робить все, що та йому скаже. Вони всього лиш трохи більш ніж пів року разом, а тут на тобі, заяву до РАЦСу подали. В Христини дома батьки та двоє молодших сестер, ось вона і повертатись туди не хоче, а в наше місто приїхала на навчання.

Найбільше, що мене обурює – це те, що вони хочуть вигнати моїх квартирантів, та заїхати в квартиру мого колишнього покійного чоловіка, яка перейшла мені в спадок.

 

Читайте також Називають Ольгу егоїсткою, бо гроші ті мали бути для сина на навчання, а не їй на відпочинок.

 

Я ростила сина самотужки відколи йому виповнилося 7 років. Ми розлучились з його батьком. Так, він мав хороший достаток, адже був бізнесменом, був хорошою людиною. Але завжди є якесь але. Була в нього одна погана пристрасть – це алкоголь. Дуже він любив випити десь з друзями. Вічно з ними пропадав, а про нас забував. Мені не подобалося, що друзі та випивка були йому дорожчими за сім’ю, тому в один прекрасний день зібрала речі, взяла сина та пішла від нього. Через деякий час ми розлучились.

Потім, років через 3 чи 4 він покинув цей світ і я отримала у спадок його двох кімнатну квартиру. Навівши там лад та по-ремонтувавши зламане я почала здавати квартиру в оренду. Сама ж з сином жила в мами в трьох кімнатній квартирі. Після розлучення я майже зразу пішла з роботи, на яку влаштувалась, бо син потребував уваги та догляду, а мати не була в тому віці, коли вона могла б забирати та відводити сина до школи, возити на секції.

А зараз син хоче позбавити мене мого єдиного достатку! Я не маю і не буду мати пенсії, бо стажу бракує. Але він каже: «То й що? Йди мамо, працюй. То ж лише 54, а не 70 чи хоча б 60. Ти ще молода!».

-Куди ж я піду? Хто мене візьме на роботу в 54 то?

-Ну касиром там, чи прибиральницею. Мамо, зараз повно компаній беруть на роботу літніх людей, тому давай, нам зараз ця квартира дуже потрібна!

Ось так рости дитину, помагай, плекай, а потім прийде, якась незрозуміла дівка і намовить сина позбавити матір єдиного доходу, бо бач, їй жити окремо хочеться. Вже навіть квартирантам сказав, щоб звільнили квартиру. Але ж вони такі хороші люди: завжди у них чисто, завжди платять вчасно, спокійні порядні люди.

Не один раз я пропонувала, щоб Христина жила з нами. Жили б собі у великій кімнаті, а я б спокійно була у маленькій, адже моя мати, бабуся сина, померла, ще як той був у 8 класі, тому місця нам точно вистачить. Але ж ні, Христина хоче жити окремо. Бажання, якоїсь Христини важливіші за життя рідної матері? Я всю душу вклала в сина, а він відплатив мені такою монетою….