Але моя мама не сприйняла серйозно моє прохання і ось вже через пару днів, пані Світлана, зустрівши мене на вулиці, зареготала та сказала:

– Мамо, я тебе прошу, не потрібно розповідати нічого, ми ж обіцяла, що це буде нашим секретом. — дівчинка приблизно років семи-восьми весь час дьоргала жінку за рукав піджака.

– Соню, я тебе прошу, не слухай, про що говорять дорослі, — злісно відповіла мати, – Ось, візьми шматок піци і помовч.

Після цього, жінки знову розпочали щось бурно обговорювати, періодично кидаючи свій погляд на маленьку Соню.

Мені стало ніяково. Я одразу згадала десятирічну себе, яка так само слізно просила свою маму, щоб вона не розповідала нашій сусідці мою невеличку таємницю, яку я колись вирішила розповісти своїй мамі. Але моя мама не сприйняла серйозно моє прохання і ось вже через пару днів, пані Світлана, зустрівши мене на вулиці, зареготала та сказала:

– Ну ти Тамара, даєш! Хочеш в такому віці вже заміж вийти?

Після почутого, Тамара одразу прибігла додому та закуталася у своє улюблене покривало і стала несамовито плакати. Сьогодні вона зрозуміла, що її мама не вміє зберігати чужі секрети.

Читайте також Одного разу він прийшов до мене і поділився своєю «геніальною» ідеєю: він хоче зіграти невеличке весілля, а з подарованих гостями грошей, позакривати всі свої борги.

І це був лише початок. Мама любила її, але все, що Тамара розповідала їй, одразу ж ставало надбанням сусідів та численних маминих подружок. І коли ж у дворі знову трапилася подібна ситуація, Тома остаточно перестала довіряти будь-які секрети своїй мамі.

Велика кількість секретів тепер обходила маму стороною: і перше невдале кохання, і перші сльози через розставання, пропозиція руки та серця, і майбутнє материнство. Тома мовчала до останнього.

Мама її ображалася, мовляв, чим вона заслужила таке ставлення до себе. Але Томі було спокійно на душі лише тоді, коли її важливі життєві події та рішення були секретом для всіх і не стали миттєво відомі тим, кому вони точно не адресовані.

Тома дуже хотіла підійти до столика, де сиділи незнайомі жінки і сміялися над секретом маленької дівчинки, і сказати, що з цього моменту вона починає втрачати довіру і тим самим будує стіну, яка щораз сильніше буде їх розділяти.

Але розуміючи те, що поради можна роздавати лише тоді, коли про них запитують, Тома допила свою каву і вийшла з кафе. Вона повільно прогулювалася і думала про те, що скоро дівчинка обов’язково навчиться…Навчиться не ділитися своїми секретами. Життя інколи подає нам дуже цінні уроки.