До 43 років я не знала, що таке життя, тому що була одружена

До 43 років я не знала, що таке життя, тому що була одружена за справжнім маніпулятором, що крім постійного контролю наді мною, заробляв якісь копійки, тому головним «годувальником сім’ї» була я і це при тому, що всю домашню роботу виконувала також сама.

Уже минуло 5 років з дня нашого розлучення і це найщасливіші роки у моєму житті, коли я відчуваю себе вільною, самодостатньою та бажаною!

Насправді самотнє життя прекрасне! Я нарешті не думаю, чи сподобається комусь приготовлена мною вечеря, чи, коли я затримаюсь, не влаштують мені скандал. Я нарешті почала жити лише для себе! Тим життям, де обід ти готуєш за власним бажанням, де ніхто не буде кричати на тебе за каву з подругами після роботи..

Наш спільний син уже кілька років навчається в іншому місті, тому зараз я живу абсолютно сама і мені комфортно!

Після розлучення я майже відразу відправилась на побачення, щоб відчути себе бажаною, але мої однолітки виявилися гіршими, ніж можна уявити. Одні запрошували у дешеві кафе і думали, що самим вже завоювали мене, інші натяками запитували, чи готова я стати їхньою куховаркою та прибиральницею. Скажемо так, після зустрічей з такими «чоловіками» у мене відпало будь-яке бажання вдруге одружуватися.

Напевно, я вже виросла з того віку чи стану, де мені хотілось за кимось доглядати, комусь годити. Зараз я хочу створювати комфорт для себе і піклуватися тільки про зображення у дзеркалі.

Читайте також З невідомих причин батько дівчини не захотів такого зятя і заборонив молодим зустрічатися.

Тепер я прибираю тільки тоді, коли у мене є для цього настрій. Можу сходити у кафе пообідати, чи купити приготовлене у супермаркеті, або провести кілька годин біля плити, щоб себе кохану улюбленою стравою порадувати.

Я тепер не повинна перед кимось виправдовуватися, бо проговорила з подругою «більше ніж потрібно». Не повинна прибирати повсюди розкиданні чоловічі речі. Неповинна пояснювати, чому не захотіла економити на собі та купила таке дороге пальто.

Насправді після того, як наш син виріс, я раптом усвідомила, що чоловік став для мене важкою та непотрібною ношею, яку мені потрібно було скинути, щоб стати вільною та незалежною!

Я ділюсь своїми теперішніми думками та, можливо, просто завтра мені трапиться гідний чоловік, за якого я захочу вдруге заміж, але хотіла сказати я вам зовсім інше: якщо вам некомфортно з людиною, то не бійтесь піти, щоб почати самодостатнє та вільне життя, а потрібна людина ще знайдеться.