Categories: Історії

До дітей потрібно бути готовими

Мені з продуктів потрібен був хліб, кефір і помідори.

Я одяглася за 2 хвилини.

Від моєї квартири до супермаркету – 7 хвилин пішки.

Там, в супермаркеті, я провела в сукупності 9 хвилин, з яких 5 – вибирала продукти (я знаю, де те, що потрібно мені), і 4 – розплачувалася. 7 хвилин назад. Разом – 25 хвилин.

Це було три дні тому.

А вчора я знову зібралася в магазин, по тій же траєкторії з тим же списком продуктів, і зі мною ув’язалася моя Катя.

Читайте також Одного разу, після 50 років шлюбу, я уважно подивився на свою дружину і сказав:

Каті 4 роки.

Одягалися ми 30 хвилин.

Тому що спочатку шукали кофту, забуту в садку.

Потім колготки ніяк не надягалися на ноги.

Потім лаялися через шарф – треба чи не треба. Треба!

Потім вибирали іграшку, яку візьмемо з собою. Пощастило плюшевому верблюду.

Потім ми вчилися вимовляти слово “верблюд”. Кинули “вівюда” в кут зі сльозами і взяли слона. “Слона” ми легко вимовляємо.

Нарешті, вийшли.

Сперечалися, хто натисне кнопку ліфта.

Потім перевіряли поштову скриньку.

Потім вивчали домофон.

Шлях до магазину зайняв 53 хвилини.

Ми наздоганяли собачку, потім тікали від собачки.

Ми обговорювали світлофор і його кольори.

Ми придумали проїхати на автобусі одну зупинку вперед і повернутися.

Ми шукали перед входом в сурермаркет ялинку, яку розібрали, тому що Новий рік закінчився.

Ми засмутилися і сумували через ялинку.

Потім ми рахували, скільки місяців до нового Нового року.

Ми шукали 5 гривень, щоб узяти візок.

Ми каталися на візку.

Ми купили кефір, помідори і хліб.

І ще купу солодкого, не заявленого в списку. І морозиво. І ананас. Катя, навіщо нам ананас? Давай викладемо.

Ми кокетували з касиром.

Ми оплачували покупки.

Ми плакали, що виклали ананас.

Ми повернулися за ананасом.

Додому – я, Катя, слон і ананас – йшли повільно, тому що їли морозиво…

Разом 2 години 42 хвилини зайняло те, що займає в ідеалі менше півгодини.

Але знаєте, що я вам скажу?

Ні хвилини з цього часу я не вважаю втраченим.

Тому що щасливе батьківство – це усвідомлене бажання сповільнитися, щоб ще раз прожити дитинство і побачити всі ці звичні дорослості – світлофор, домофон, ананас – очима своєї дитини.

redactor1

Recent Posts

Рецепт дуже смачної паски(Відео)

Для тіста : * борошно (1100 г) * львівські дріжджі пресовані (80 г) * цукор…

2 роки ago

Вже рік пройшов, як ти пішов солдатом, а я чекаю все ж тебе з війни(Відео)

А ти стоїш, ти так стоїш далеко І дні несуть у вирій журавлі, Вже рік…

2 роки ago

Готуються до “референдуму” в окупованих регіонах

Країна-агресорка Російська Федерація намагається приєднати тимчасово окуповані території України. Наразі загарбники проводять активну підготовка до…

3 роки ago

Звільнення Херсона стане кінцем для режиму Путіна

Звільнення Херсона стане кінцем диктаторського режиму президента Росії Володимира Путіна. Після програшу йому не вдасться…

3 роки ago

Воістину, все що трапляється — трапляється на краще.

Коли я вчилася в школі, моя вчителька з мови вважала, що я маю лінгвістичні здібності,…

3 роки ago