Гості перезирнулися і почали тихо вставати з-за столу, розходитися. Але Микола навіть не зауважив цього. Бо у трубці пролунала фраза, яка перевертала його світ догори дригом

У приміському селі центральної України жили по сусідству два рідні брати. І якось напередодні Різдва Василь прийшов до Миколи попросити в борг трохи грошей. Але Микола в той час розбудовував будинок, тож у проханні братові відмовив. «Не маю», — сказав, як відрізав. Василь не подав виду, але образився страшно. І з того часу між братами пробігла чорна кішка – навіть не спілкуються між собою.

Але минуло два роки, будинок свій Микола добудував, і запросив брата до себе на новосілля. Наче хотів помиритися, але насправді – більше похизуватися перед братом тим, чого досяг. Василь-бо жив у набагато більш скромному помешканні.

А хизуватися було чим. Вони будували хату більше 5 років. Їздив на заробітки, позичав, майстрував своїми руками – лиш би мати будинок мрії. І дійсно все було свіжим та гарним, доладним та новим.

Читайте також Шокований Павло відразу взявся за телефон, аби розказати жінці про зникнення грошей. Але скільки б не дзвонив, Галина не брала слухавку.

З дружиною Микола побрався 20 років тому. Мали доньку, за якою стежив сам Микола. Дружина пропадала на роботі. Спочатку вони обоє пропадали на заробітках, щоб заробити на свій просторий дім. А потім жінці запропонували хорошу роботу в місті, що поруч. Та й так повелося в їх сім’ї – жінка приносить більше грошей, але Микола докладає рук та виховує дитину.

Не можна так, брате, — сказав якось Василь брату. – Хай і жінка трохи відпочиває…
Але Микола сприйняв слова брата агресивно. Він-бо не хоче жити в старій нещасній хаті! То нехай брат і не вчить як їм з дружиною жити! Тим більше за хорошу роботу треба триматися. І відпусток жінці брати не дозволяв – переживав, що її звільнять з роботи і вони не завершать будівництво.

То більше Василь і ні слова не казав, хай живуть, як знають. Але тоді, напередодні Різдва, його жінка захворіла, от і прийшов просити копійку на їжу, бо все на лікування йшло. Але Микола відмовив – адже брат уже дорослий, нехай сам крутиться і вирішує проблеми.

Тоді брати посварилися. Але тепер Василь з дружиною прийшли на новосілля. Але ж і гостей прийшло! І які смачні наїдки стояли на столі! Всі хвалили Миколу: справжній газда! Такий будинок розбудував своїми силами. І про дружину добре слово сказали. Щоправда, самої дружини на новосіллі не було – її на роботі відправили у відрядження.

За відрядження платять подвійну суму, — діловито резюмував Микола.
Але ось задзвенів телефон. Микола взяв трубку та зблід.

Як це ти йдеш від мене?! – закричав в трубку. І продовжив кричати багато грубих речей, не тямлячи себе від злості.
Гості перезирнулися і почали тихо вставати з-за столу, розходитися. Але Микола навіть не зауважив цього. Бо у трубці пролунала фраза, яка перевертала його світ догори дригом: «Він любить мене за те, що я просто є. Йому головне, щоб я була щаслива, а не приносила гроші… З ним навіть у маленькій квартирі я почуваюся, як у раю…».