Хочу розповісти історію, від якої багато людей в шоці, коли я її розповідаю. Але саме завдяки їй я навчилася шити і стала зараз власницею ательє.

Коли я була маленькою ще 6 років, мене мама відправляла мити … чужий посуд у наших сусідок і подруг.  І домовилася зі своїми подругами і нашими сусідками, що я буду у них слугою: мити підлогу, посуд, прати.

Натомість вони мене будуть вчити шити, співати, танцювати. І кожен раз після школи та у вихідні мене чекали гори чужого брудного посуду.

Читайте також:Час летів. Даша все ще любила Сашу. А він змінився. Став гуляти по клубах. Не звертав на неї увагу. А Даша лежала і згадувала ті моменти, де вони були дітьми, як дружили, як були щасливі

Самою мені дуже подобалося мити чужий посуд. Часто я залишалася одна в чужих квартирах, і мені там було повне дозвілля як то кажуть. Я вільно переодягалася в сукні, халати, спідниці і кофти маминих подруг і сусідок, і відчувала себе справжньою дорослою домогосподаркою.

І мені вільно дозволяли дорослі. Допомагало ще те, що нічого цінного в квартирах, де я працювала, не було. І залишати мене було не страшно. А коли господині квартир поверталися додому, мене починали вчити шити.

Придумувати ескізи, розкроювати. Двоє маминих подруг добре співали і танцювали. І ці таланти передали мені. Ще вони мені дозволили вільно носити свої сукні. І, коли я заходила в чужі квартири, я переодягалася в речі господинь. І встигала ще відпочити. Полежати і посидіти на дивані, пісеньку проспівати і потанцювати.

Ще на мене крім миття чужого посуду, підлоги і прання випала робота захищати свою маму і сусідок, подруг від нападок оточуючих.

Ніхто не оцінив таку мамину ідею. Маминих подруг і сусідок обзивали кобилами, ледащими. А маму обзивали монстром і нелюдом, що, мовляв, змусила мене на чужих тіток працювати. Типу як їй взагалі таке в голову прийшло.

Перестала я мити чужий посуд лише з 16 років, коли мама стала менше боятися за мене, і у мене стало з’являтися своя життя. Після школи я переїхала до обласного центру., Закінчила інститут, вийшла заміж і вирішила реалізуватися себе в сфері пошиття одягу, що і вийшло у мене.

Мені пророкували, що у мене на все життя залишиться психологічна травма від миття чужого посуду і роботи на чужих тіток, і що я всюди ізгоєм буду. Але навпаки, я вдячна своїй мамі. І моє дитинство в чужих квартирах в ролі дорослих домогосподарок набагато краще, ніж у моїх ровесниць, які отиралися в брудних під’їздах, підвалах.