І через постійні мамині скандали наше весілля не відбулося.

Жили ми з мамою вдвох, батько давно пішов з сім’ї. Жили ми з нею дружно, я ділилася з нею всім, як з найкращою подругою. І коли я стала зустрічатися з хлопцем з нашого села, я теж їй все розповіла. Але несподівано для мене, мама була проти наших зустрічей. Але я його любила і вважала, що мама не має права розпоряджатися моєю долею.

Відносини з мамою стали важкі. Але коли я зібралася за Івана заміж, мама всіма способами намагалася цьому перешкодити. Головною причиною її незгоди було те, що батьки мого хлопця любили заглядати в чарку. Але я не могла зрозуміти, до чого тут батьки, адже мій Іванко не такий. І через постійні мамині скандали наше весілля не відбулося. І я поїхала з дому в місто.

Читайте також Я не так давно усиновила дитину, тому що не можу мати дітей, на мій жаль.
Минуло кілька років, а з мамою я так і не спілкувалася. За цей час я невдало вийшла заміж і вже розлучилася. І в усьому я звинувачувала маму. Адже вона не дала мені вийти заміж за кохану людину.

І ось одного разу уві сні я побачила маму. Я зрозуміла, що вона мене кличе, і поїхала до неї. Мама була в лікарні, і жити їй залишалося всього кілька місяців. Якби я була з нею, ми могли вчасно звернутися до лікаря і моя мама була б здорова.

Як же я себе звинувачую, що не приїжджала і не була з нею поруч, коли вона захворіла. Майже постійно я перебувала біля мами, але про те, що було, ми не згадували. Я думала, що ось заберу маму додому, тоді і я буду говорити, попрошу вибачення. Але я не встигла. Мама не стало в лікарні.

Попрозатись з мамою мені допоміг той самий Іван, через якого ми і посварилися. Він одружений, працює в нашій сільській школі і найголовніше – він не п’є. Моя мама помилилася. Але вона всього лише хотіла, щоб я була щаслива. А я навіть не встигла попросити у неї вибачення.