Історія цього листа починається в 1967 році. Але, своєї актуальності він не втрачає і сьогодні.

У нас була найзліша мама на світі. Коли інші діти снідали цукерками, ми їли здорову вівсяну кашу та варені яйця. Коли у інших дітей на ланч були піца і кола, нам доводилося їсти бутерброди. На обід та вечерю наша мама готувала нам завжди здорову їжу.

Наша мама завжди вимагала, щоб ми звітували їй, куди йдемо і де знаходимося. Ми були як пташки у клітці, поки інші діти бігали де хотіли, і робили що хотіли.

Наша мама знала про нас все. Особливо, про те, хто наші друзі і що ми з ними разом робимо. Наша зла мама наполягала на тому, щоб ми поверталися в зазначений час. Якщо йшли на годину, значить, повинні були повернутися через годину або раніше. Жодних запізнень!

Ми змушені були щодня носити чистий одяг і приймати душ. Інші діти завжди могли носити один і то й же одяг кілька днів поспіль. Але тільки не ми! Наша мама самостійно нам шила одяг, з натуральних тканин. Вона на нас постійно економила! Ми були не такими, як інші діти! Вони були крутими, а ми-ні.

Щодня ми лягали спати о 21:00, а прокидалися о 8 ранку. Навіть на канікулах ми не могли спати до обіду. Ми допомагали по господарству, а також читали корисні книги, які знову ж таки вибирала нам наша мама.

Читайте також Живемо в одній квартирі, а відносини як у сусідів. Маємо доньку восьми років. Заради неї не розлучаємось.

Наша матір постійно порушувала закон про дитячу працю! Вона змушувала нас працювати: мити посуд, застеляти ліжка, вчитися готувати, прибирати підлоги, прати білизну і виконувати всілякі роботи в будинку і у дворі. Навіть садити картоплю, пасти гусей. Матуся не спала ночами, придумуючи нам різні справи, які ми повинні були виконувати. Ми інколи її тихенько ненавиділи, і мріяли швидше стати дорослими.

Вона завжди відчувала, коли ми кажемо неправду. Мама не дозволяла нашим друзям просто свистіти під вікнами, коли вони приходять. Вони повинні були прийти до будинку, привітатися та розказати, куди ми плануємо піти. Якщо ми говорили, що йдемо до друзів, вона обов’язково перевіряла ще раз! Про всякий випадок.

Наша мама стільки разів нам заважала зробити щось таке, на чому були спіймані інші діти. Ми ніколи не крали, не пиячили, не курили і не робили мільйони інших речей, які робили інші діти. Це все її вина!

Щонеділі ми ходили до церкви, і ми жодного разу не пропустили її.

Зараз ми дорослі освічені, богобоязливі, щирі та чесні дорослі люди. Такими нас зробила наша “зла” мама! Зараз, коли я маю своїх дітей, мене переповнює радість, коли мої діти кажуть, що я зла мама. Це значить, що я знаходжуся на правильному шляху.

Дякую Всевишньому, що подарував мені саме таку матір! Іноді, я думаю, що багато бід та горя у цьому в світі від того, що зараз недостатньо багато “злих” матерів.