“Коли в душі болить – телефонуй… Я обіцяю плакати з тобою…”

Коли в душі болить – телефонуй…
Я обіцяю плакати з тобою…
Всі рани ти молитвою лікуй,
Ділись зі мною радістю, журбою…

Коли у серці буря – напиши,
Я обіцяю – помолюсь за тебе…
Свій смуток ти у Ніг Христа лиши…
Піклується про нас сьогодні Небо.

Коли тривожно дуже – приїжджай,
Скоріш… до комендантської години…
Щоб випити при світлі теплий чай…
Обговорити сотий раз новини….

Настане день… Закінчиться Bійна…
Ми зможемо знов друзів обійняти…
Кого від нас забрала чужина….
Хто мусив геть від обстрілів тікати….

Ти знаєш… всі ми стали як рідня…
Біда нас поріднила, об’єднала…
Напевно, не було одного дня…
Щоб ми за ближніх не переживали …

Коли позаду буде горя жах,
То пригадаєм разом, зі сльозами…
Як ми молились Богу по ночах,
Як плакав Він в хвилини ті із нами….

Згадаємо, як з неспокійних снів,
Нас вибухи і обстріли будили…
Як проводжали на перон синів…
Як хліб пекли, вареники ліпили…

Читайте також: Пентагон не бачить ознак готовності Білорусі до вторгнення в Україну

Ми пригадаєм, як зривався крик …
За діток, хто потрапив під обвали…
За тих, хто по дорозі просто зник…
Кого цинічно, підло розстріляли…

Згадаємо зруйновані міста…
Пожежі і повітряні тривоги…
Як у тремтінні з вірою уста,
Просили щиро захисту у Бога…
Ми пригадаєм все.. Після війни…

Людей, що надавали допомогу…
Завжди нам будуть снитися ті сни,
Як нас провів Господь до перемоги …
А поки… ще лютує ворог злий,

І кидає знов ненависті брили…
Врятує Україну Бог Святий,
Не НАТО… ВІН розкрив над нами крила…
Господню ласку понад все цінуй…

Нам у молитві скоро знов до бою…
Коли в душі болить – телефонуй…
Я обіцяю плакати з тобою…

Автор:  Наталя Мартинюк