«Краще б коханку завів!» – втомлено подумала я, закриваючи квартиру.

Відносини з чоловіком ставало все погано, важко спілкуватися, ми віддалялися. Напевно, криза якась. І навіть географічно: чоловік став часто ночувати у себе в квартирі, а я у себе.

А вагомої причини для розлучення як такої не було. Все було ніяк.

Я була впевнена, що у нього хтось є. І щоб довго не сумніватися, одного разу, коли він був на роботі, я поїхала до нього додому в повній впевненості, що знайду сліди перебування коханки, а може бути і всю її цілком там, в його будинку.

Відчинила двері своїми ключами. Принаймні нікого живого вдома не було. І я стала шукати: подушки, ковдри, речі в ванні, хоч десь, хоч волосок.

Звичайно, якась панчоха б сильно мене виручила або забута помада. Я ж так хотіла з ним розійтися і знайти для цього вагому причину!

Читайте також  Тепер вона зрадила сім’ю і чоловіка, забрала у нього квартиру і має непорядного сина, залишила в біді брата і стару маму. Шкода, що раніше не скинула те «повинна», може, й не хворіла б. Але краще пізно, ніж ніколи.

Але я не знайшла нічого, навпаки: переконалася, що жінки там не було. Я просто це відчувала. Але щось же з чоловіком відбувалося не те! І я включила його комп.

Історія браузера… Сайти знайомств, віртуальні листування, я була готова і в цьому покопатися.

Зачаровано я пролистивала останні відвідані сторінки. Це не коханка… Мій чоловік став знову грати в танки. Втік від нас і наших проблем в свою віртуальність.

І начебто радіти треба, але мені було сумно. «Танки добили нашу пару».

«Краще б коханку завів!» – втомлено подумала я, закриваючи квартиру.