Мати з цієї історі можна вважати дійсно хорошою, адже вона не йде на поводу якихось дурних стандартів поведінки. Вона прислухається до своєї дитини і робить так, як буде краще для нього.

Одну маму запросили в школу, щоб поговорити. Вона приїхала і дуже розлютилася, коли дізналася, навіщо викликали.
Зустріч організувала тридцятирічна вчителька. Вона вийшла до мами в старому плаття і дивилася на нове взуття, в якій прийшла до неї жінка, цілих кілька хвилин перед тим, як почалася розмова.

– Ви мене викликали?
– Да я! Ви ж мати Діми? Є одна проблемка.
– Слухаю.
– У нас ще не було таких випадків, але … Ваш син торгував прямо в класі! Інші учні купували у нього браслети.
– І що тут не так? Я вважаю, що Діма розумниця. Він все робить правильно.

– В сенсі? Це справжнісінька проблема! З цим потрібно щось зробити. Якомога швидше!
– Діма сам робить браслети і їх продає. Що в цьому такого? Або він робив це прямо на уроці?
– Не на уроці … Я не бачила нічого подібного.

– А, значить на перерві? Він вимагав гроші у дітей? Поводився якось неналежно?
– Ні! Не в цьому справа.
– І в чому ж тоді проблема? Чому мене викликали? Я пішла з роботи раніше, щоб приїхати в школу. Пацієнти чекають, поки я повернуся, сидять в коридорі під кабінетом. Ви за мене будете виправдовуватися перед головним лікарем? Діма просто продав пару браслетів, він нікому не заважав, не порушував ніяких правил.

Читайте також Світлана грошей не давала, казала, що це мій обов’язок – з онуком сидіти.

 

Він добре вчиться. В чому проблема?
– Але в школі не можна торгувати! Категорично ні!
– Тобто, якби Діма не брав гроші, то все було б нормально? Може його чекає велике майбутнє в сфері бізнесу! Не
розумію, чому потрібно було відривати мене від роботи.

– Але торгівля! В школі! Це не прийнятно!
– У статуті є хоч слово про те, що торгівля заборонена? Я чогось не знаю?
– Але це ж школа, а не магазин! Не можна тут нічим торгувати! Такі правила! Завжди так було!
– А як же їдальня? Там навіть вода коштує грошей. Або на неї не поширюються ваші правила?

– Це різні речі! Нічого спільного!
– А як щодо справедливості? Хіба це чесно? Як ви думаєте?
– Припиніть знущатися! Ви ж розумієте, про що я говорю!
– Ні. До тих пір, поки в статуті не написано, що мій син робить щось неправильно, він нічого не порушує. Я можу бути вільна?

– Поговоріть з сином! Не можна просто так все залишати, я не дозволю!
– Нехай я скажу. І може навіть грошей дам, щоб він міг розвивати свою справу.

А ви мене більше не викликайте через такі дурниці. Я лікар, моя робота занадто важлива. Я не хочу витрачати час, який могла б приділити пацієнтам, на обговорення неіснуючих правил. А моя дитина молодець!

Ось така ситуація сталася. Дитина повинна рости слухняною і добре вчитися. Саме про це мріють багато батьків. Але хіба можна на корені рубати всі їхні починання? Мати з цієї історі можна вважати дійсно хорошою, адже вона не йде на поводу якихось дурних стандартів поведінки. Вона прислухається до своєї дитини і робить так, як буде краще для нього. А це найголовніше!