-Мене не люблять батьки, можна я у тебе поживу? – Плачучи, просила Варя, бабусю.

Лариска знайшла собі нового чоловіка. Гоша – підприємець і бізнесмен, на мерседесі катається. Познайомила його зі своєю п’ятирічною донькою Варею.

Сподобалися вони один одному. Тим більше дядько Гоша ляльку подарував як в рекламі. Живуть разом, сім’я ніби як.

Гоша прийомну дочку в дитячий сад возить і забирає. Лариска будинку контролює новий ремонт. Ідилія.

Разом на море поїхали відпочивати, там то Лариска і дізналася, що чекає дитину, їй то вже під тридцять років, та й Гоша поки заміж не кликав.

Страшно стало їй, набравшись сміливості розповіла все йому. Гоша зрадів і Варя дуже рада, що у неї з’явиться братик.

Нapoдився син у Лариски, Володею назвали. Одружилися. Гоша щасливий, весь вільний час з сином проводить, а на Варю уваги не звертає зовсім.

Варя за маленьким братиком доглядати стала.

-Ми з «татом» у справах, ти Володю погодуй, не забудь!

Варя покірно виконувала всю роботу, що просила матір.

-Памперс поміняй Володю! -Просить Лариска в черговий раз.

Читайте також: Категорично відмовлявся вінчатися, пояснюючи такими словами: «Мало того, що зараз разом, так і потім, там будемо нерозлучні».

Лариска з Гошею ходили в кіно, боулінг та й просто по ресторанах. Знаючи, що за дитиною догляне Варя.

За будь-яку провину Варю лають. Навіть Лариска стала гірше відноситься до своєї доньки, раніше іноді з рідним батьком дозволяла спілкуватися, а зараз чомусь заборонила. Може боялася, що дочка все секрети сімейні видасть.

Дитина, все частіше почав проситься до бабусі і скаржитися.

-Мене не люблять батьки, можна я у тебе поживу? – Плачучи, просила Варя, бабусю.

-Звичайно, можна, якщо мама твоя дозволить і Володя нехай поживе у мене, я буду тільки рада!

-Я його ненавиджу, -з злістю сказала Варя.

Бабуся забила тривогу і вирішила поговорити з Ларискою. Після розмови, Варі та з бабусею заборонили спілкуватися.

Йшов час з веселого дитини, Варя перетворилася в замучену і нерву. Для неї було величезною радістю поїхати влітку в «дитячий табір» відпочити від батьків і Володю.

І кожного разу вона чекала першій-ліпшій можливості зустрінеться потайки з рідним батьком. Тато обіцяв забрати її до себе, як тільки вона закінчить одинадцятий клас. Лише ця мрія надавала сил. Так і жила Варя весь цей час.

Через десять років, закінчила школу і поїхала жити до рідного батька. Залишивши назавжди, мати і дядька Гошу з десятирічним Володю .