Мене здивувало, що, отримавши від мене відмову, вона натякнула, що не проти стати хрещеною мамою для моєї дочки!

У мене є подруга, яку я раніше вважала сестрою. Вона одна в сім’ї, у мене теж немає братів і сестер. Тому ми так здружилися ще у шкільні роки.

Всім ділилися, підтримували один одного. Вона знала, що я не люблю своє ім’я. Мене назвали на честь бабусі – Любов. Я говорила подрузі, що мені дуже подобається ім’я Кіра, і якщо у мене буде дочка, то назву її саме цим ім’ям.

 

Читайте також Я взагалі надіялась, що батьки побачать серйозні наміри сина, і куплять йому хоча б з двокімнатну квартиру, ну що це для них є? Але не тут то було. Моя дорога свекруха сказала, що зарано нам ще своє житло.

Заміж з подругою вийшли в одному році. Вона влітку, а я восени. Подруга народила дочку на два місяці раніше і назвала її Кірою! Я в цей час чекала донечку і подруга знала, що у мене теж буде дівчинка!

Я була протсо у розпачі, дізнавшись, як подруга назвала свою дочку. Мені не можна було нервувати, але я проплакала цілий день від образи. Подруга дзвонила, вибачалася, сказала, що не думала, що для мене це так важливо. Навіть запросила бути хрещеною її доньки. Я відмовилася.

Вона спочатку образилася, а потім сама подзвонила, наче нічого і не сталося, щоб привітати мене з народженням донечки. Мене здивувало, що, отримавши від мене відмову, вона натякнула, що не проти стати хрещеною мамою для моєї дочки!

Свою дочку я також назвала Кірою. Я так довго про це мріяла, що не стала через вчинок подруги міняти свої плани. Хоча мене чоловік і
відмовляв, казав, що імен багато, можна вибрати інше. Йому було дивно, що через таку дрібницю ми посварилися з подругою.

Але чому саме я повинна була вибрати інше, якщо я перша так вирішила! Вона прекрасно про це знала. Хоча б сказала, що теж таким ім’ям назве і свою дочку. Ми б це обговорили і все було б інакше. А то просто поставила перед фактом. Ще й натякнула, що одна Кіра вже є, може я назву свою дочку по-іншому. Це мене розлютило ще більше.

Зараз ми спілкуємося, але дуже рідко. В основному, по телефону. Подруга пропонує ходити на прогулянку разом в парк, але мені неприємно бачити її дитину. Хоча розумію, що дівчинка ні в чому не винна.

Дітям вже по три роки, а я ніяк не можу заспокоїтися і пробачити подругу. Вона не тільки вкрала ім’я у моєї дочки, але ще і зрадила нашу дружбу. Може, це дрібниці і не варто їм надавати таке значення, але я не можу інакше, для мене це було дуже важливо.