Мені дуже прикро, що у мене така мама, для якої я лише джерело доходу. І більше нічого.

Уявіть собі, як рідна матір може так поступити з дочкою? Мій тато пішов із сім’ї, коли мені було 3 олки. І якби не аліменти, мама давно б мене відправила в інтернат.

Я вже давно його не можу згадати, яким він був. Правельно, що пішов від такої жінки. Як можна жити з такою. Знаю тільки, що він живе в місті та має свій бізнес.

А мама отримує на мене аліменти і витрачає все на себе. Я закінчила школу і вступила до технікуму, вчуся на бюджетному і отримую невелику стипендію, якої вистачає лише на тиждень обідів в їдальні, якщо брати тільки друге і компот.

З еліментів, мама живе собі наповну, нівчому собі не відмовляє. А мені не дає, каже що я не заслужила на них. Сама купує собі сукні, шуби, сумочки і всякі прикраси, а я не можу собі дозволити сходити з друзями в клуб або посидіти в кафе.

Читайте також: Через 3 роки чоловік знайшов ще молодше, виставив Катю за двері своєї квартири. Залишилася жінка з дитиною на руках, без роботи, без освіти.

Але не маю і в чому піти, увесь мій одяг старий …протерся вже, що й мені соромно навіть піти кудись з подругами.

А коли я прошу купити мені що щось з одягу, мама каже, що в 17 років вже можна і заробляти на свої потреби. А сама не працює і навіть не збирається.

Скоро в мене день народження – втповниться 18 років. І аліментів не буде. Я вже починаю боятись мами, що вона придумає. Сяде на мою шию і відпрвить мене на роботу.

Може ви мене засудити, я хочу втекти від мами …поїхати до тата, щоб він допоміг мені влаштуватися на роботу, отримати освіту, адже це моє життя і інший у мене не буде.

Я не хочу все життя бути у своєї матері в рабстві. Вона не дасть мені спокійно жити та вчитися.

Мама звикла жити за чужий рахунок, подобається їй командувати мною, за її словами я повинна буду її забезпечувати, як тільки стану повнолітньою. Не знаю, що мене далі чекає.

Мені дуже прикро, що у мене така мама, для якої я лише джерело доходу. І більше нічого.