Мій чоловік в хороших стосунках зі своїми батьками. Він дзвонить їм кожні два дні, щотижня розмовляє по скайпу по годині, все їм розповідає і про себе, і про мене, і про нашу “сім’ю”. Я навіть не можу назвати нас сім’єю адже, це не він і я. Це – він, його мама, тато, а потім вже я.

Мій чоловік в хороших стосунках зі своїми батьками. Він дзвонить їм кожні два дні, щотижня розмовляє по скайпу по годині, все їм розповідає і про себе, і про мене, і про нашу “сім’ю”. Я навіть не можу назвати нас сім’єю адже, це не він і я. Це – він, його мама, тато, а потім вже я.

Вони живуть не так далеко від нас, нічого не роблять, і мінімум раз на місяць до нас приїжджають. Моя свекруха жінка владна і хитра. Всі в домі танцюють під її дудку, але ніхто не помічає або не хоче цього помічати. За 10 років відносин з чоловіком, у нас з Анною Іванівною не раз виникали конфлікти і чоловік завжди був на її боці. Так десь я перегинала палицю, але тільки лише від того, що цієї жінки було занадто багато в нашому житті. А я на самому початку відносин не поставила себе, прогиналася під її забаганки, так як була наївна, без досвіду, не знала як вибудовувати відносини з такими жінками.

Ми весь час лаємося з Антоном через них. Він мене змушує з ними розмовляти по скайпу і телефону, тому що сама я не хочу цього робити. А йому ніяково перед ними, каже, що я створюю важку атмосферу в домі.

Читайте також :Від нареченої в день вeсілля пішов жeних, і вона пiшла під вiнець з iншим

Я з ним намагалася розмовляти, намагалася пояснювати, що можу сама проявляти ініціативу і спілкуватися з ними, але коли я захочу і не треба мені це нав’язувати. Але він не вірить, каже “видно що, ти ніколи не хочеш. І взагалі я ж в хороших відносинах з твоїми, а ти ненавидиш мою сім’ю. Мені хочеться щоб всі жили в любові, я не зможу бути з людиною, яка погано ставиться до моїх батьків. Уяви я постійно лаюся з твоєю сім’єю. Ти б хотіла зі мною жити?”

Але я не лаюся з його сім’єю… А мої живуть дуже далеко і він з ними особисто майже не бачиться, не спілкується, тільки скайп і тільки “привіт”.

Якщо чесно мене це вже так дістало, що я починаю думати про розлучення. А коли бачу їх усіх разом, мене просто починає нудити і я реально хочу втекти, тільки щоб не бачити його батьків і не чути голосу. Я навіть дітей не хочу заводити через них. Просто як уявлю, що вони будуть вічно поруч крутиться, а якщо я почну обмежувати спілкування, то це будуть скандали.

Як вони вже робили з онукою його молодшого брата. Мати всюди лізе, все їй цікаво, все потрібно розповісти і показати, проявляти максимальний інтерес до її персони. А чоловік цього взагалі в упор не бачить. Просто не можу достукатися. Він не розуміє, що його батьки – це його батьки, а не мої, і я не зобов’язана їх любити. Мінімум поваги (навіть не до них, а до себе) так, це можна дотримуватися, але любити я не повинна.