Найбільше репетувати стала невістка, якщо ми не продаємо квартиру і не допоможемо їм з кредитом, то онуків більше не побачимо.

З чоловіком ми живемо скромно, але мирно. В шлюбі вже майже сорок років. Проживаємо більшу частину сімейного життя у двокімнатній квартирі, виховували сина й доньку. Донька з чоловіком вже сплатили кредит за квартиру, ще є кредит у сина – й ми щомісяця відкладаємо певну суму, щоб йому допомогти. Але загалом наші діти мають власне житло та сім’ї.

Нам від матері залишилася двокімнатна квартира, яку ми з чоловіком вирішили здати в оренду. Як-не-як, але буде вистачати на оплату комунальних послуг на пенсії.

Читайте також А декілька днів тому я вирішила влаштувати чоловікові сюрприз та приїхати до нього на роботу

Але діти мали на цю квартиру зовсім інші плани і зараз ми постійно з ними конфліктуємо. Син спершу натякав на те, що квартиру слід продати і допомогти йому з кредитом, а потім став прямо це вимагати.

А потім і дочка почала «грунт промацувати»: ось кине мене чоловік, вижене, куди я з дитиною піду, не вас же обмежувати на старості років?

От вони і зачастили до мене в гості зі своїми “пісеньками”, як їм потрібна була ця квартира. Потім і кликати стали до себе, онучат привозити – ніколи ми не отримували стільки уваги. А потім пішла вже важка артилерія – подарунки.

За ці місяці вмовлянь я бачила їх більше, ніж за весь попередній час. Але ми з чоловіком спочатку розуміли до чого це йде. Правда, рішення щодо квартири ми вирішили не змінювати. Все життя допомагали дітям, а зараз від них допомоги не дочекаєшся: просиш сина нас в суботу на город відвезти, а його дружина тут же знаходить для нього купу планів, а нам каже: «Не втручайтеся в наше життя».

Щодо доньки, то та теж живе у своє задоволення й приїжджає тоді, коли хоче залишити в нас дитину. Посеред тижня взагалі не телефонує. А могла б хоча раз в декілька днів подзвонити і спитати, чи все у нас добре.

От і покликали ми їх один вечір до себе, що розповісти про те, що продавати квартиру ми не збираємося. От і гвалту наробили. Я приготувала вечерю, посадила всіх за стіл. А найбільше репетувати стала невістка, кричала, що якщо ми не продаємо квартиру і не допоможемо їм з кредитом, то онуків більше не побачимо.