Нашу сім’ю не можна було назвати дуже забезпеченою, але все в нас завжди було добре. Ми особливо не сварились, не сперечались, ніколи і ні в чому один одного не звинувачували. Ми з чоловіком дуже любили один одного, коли були молодими, й зберегли цю любов до сьогодні.
Зараз у нас двоє дорослих дітей, між якими 8 років різниці. Старша дочка і молодший син. Дочка вийшла заміж швидко, їй було лише 18. Вона була ще юна, її чоловік також, тож ми купили їм квартиру.
Тоді у нас просто була така можливість, бо ми саме продали дачу і додали трохи власних заощаджень. У нас тоді просто не було вибору. Винаймати їм квартиру було б уже нерозумно, якщо є можливість купити. А от в нас вони б жити не змогли. Було б забагато людей, просто не помістились би.
Я завжди думала, що дочці треба допомогти трохи більше, бо вона ж жінка, а от син мав би сам, як справжній чоловік, заробити собі на житло та привести в нього майбутню дружину. та й на час купівлі квартири йому було лише 11, навряд чи він про це тоді думав.
Минуло багато років. Слава богу, дочка з зятем живуть в злагоді, онучка мила підростає. Їм там зручно, знайшли роботу поблизу й дитячий садочок. Згодом їхня росла ставала міцнішою і заробляли більше грошей, тож повністю оновили ту квартиру, зробили ремонт, змінили меблі, навіть електрику всю замінили. Словом, в них все добре, зять дуже хазяйновитий, тож ми жодного разу не пошкодували, що купили ту квартиру.
А згодом і Юрко підріс, наш син. Ми й не встигли оком моргнути, як він привів до нас свою дівчину, щоб познайомитись. Казав, що в них все серйозно і хочуть жити разом. Хлопець справді розумний, кмітливий та працьовитий, тож я і не думала про питання їхнього житла.
Та він вирішив, що так не має бути…
Юрко заявив нам з чоловіком, що йому теж потрібна квартира, бо Олені ми колись подарували вже. Звісно, я люблю обох дітей однаково, але зараз у нас нема таких грошей. Якби була можливість, то хіба б я жаліла грошей для блага власного сина?
Тоді ми цілу дачу продали, і то ще й доклали трохи. А зараз таких грошей просто нема. Син каже, що все розуміє, але ми до нього несправедливі. Постійно ходить до Олени і вимагає грошей за половину квартири. А нас зовсім не слухає, каже, що це не наша справа.
Я розумію, що було б набагато краще, якби ми й синові купили квартиру, але що я вдію зараз? Що робити дочці? Іти з дитиною на вулицю? Син поводиться нестерпно і зарозуміло.
Олена просто в шоку теж, бо такого від Юрка не чекав ніхто. До того ж, він здібний хлопець, щойно завершив самостійно університет і має непогану роботу. Я впевнена, що він ще заробить собі на квартиру і в його житті не буде проблем з грошима. Я навіть сказала, що деякий час почив з Настею, його дівчиною, в нас. Та він каже, що ми Олену любимо більше.
Те, що ми з чоловіком будували довгі роки, в одну мить посипалось. Дочка в паніці, бо на їхній сім’ї ще кредит на машину і дитинку вони хотіли другу… А син ходить лютий і навіть бачити нас не хочу, каже, що ми зневажаємо його дівчину і не хочемо його щастя.
Як залишитись хорошими батьками для обох дітей… Не забирати ж нам квартиру в Олени з дитиною і не Юркові ж не даси того, що він вимагає.
Для тіста : * борошно (1100 г) * львівські дріжджі пресовані (80 г) * цукор…
А ти стоїш, ти так стоїш далеко І дні несуть у вирій журавлі, Вже рік…
Після розлучення у мене був важкий період і постійне відчуття страху залишитись без чоловічої уваги.…
Країна-агресорка Російська Федерація намагається приєднати тимчасово окуповані території України. Наразі загарбники проводять активну підготовка до…
Звільнення Херсона стане кінцем диктаторського режиму президента Росії Володимира Путіна. Після програшу йому не вдасться…
Коли я вчилася в школі, моя вчителька з мови вважала, що я маю лінгвістичні здібності,…