Не хочу повертатися додому. І не тому, що проблеми. Просто не гріє якось будинок

З Надією ми в шлюбі вже десять років. Заробили на трикімнатну квартиру, хорошу машину, а нещодавно придбали невеликий будиночок в області. Не скажу, що ми з дружиною часто сварилися. Просто життя перетворилося на буденність. Діток в шлюбі ми так і не нажили. Надія говорила, що треба більше заробляти. Працював я в офісі, зарплата хоч і середня, зате є стабільність.

Але, найгірше було те, що часом повертатися з роботи додому не хотілося. І не тому, що були проблеми. Просто не грів якось будинок. Приходив за звичкою, але, поставити крапку в стосунках навіть думки не було. Здавалося, що створювати щось нове вже пізно.

Все змінилося коли в мене на роботі почалися зміни. Мені врізали зарплату, та й взагалі наявність роботи стала під питанням. Дружина знала про все. Але, замість того, щоб підтримати мене, раз по раз влаштовувала скандали, що дохід різко знизився. Я не міг зрозуміти її. Нам вистачало на все, навіть ще і відкласти.

Мені набридло терпіти її дорікання і я почав доказувати свою правоту. На це вона реагувала зовсім неадекватно. А потім заявила, що подала на розлучення і хоче, щоб я виселився з спільного житла. Це мене неймовірно зачепило. В підсумку, ми домовилися, що квартира залишається Надії, а приміський будинок і машина – мені.

Розлучення і переїзд далися мені дуже нелегко. В чужому селищі я розумів, що тепер зовсім один. Дбати нема про кого. Робота не радувала мене так як раніше, та й їздити туди доводилося щодня за 50 кілометрів.

Одного разу, перед ранком, мене розбудив стукіт у двері. Прибігла перелякана сусідка, і попросила, щоб я допоміг їй. Як вона пояснила, у неї в коморі, щось стукає і гарчить. Я спросоння, не розібравши толком, що вона просить, таки вдягнувся і пішов слідом за нею.

 

 

Читайте також: Zoom надасть безкоштовний доступ українським університетам та профтехам

 

 

Підійшовши до комори, я почув, що там щось є. Я відкрив двері в сінях, потім став на стілець і відчинив двері в коморі. Звідти миттю вилетів переляканий сусідський кіт. Як він туди потрапив ніхто не розумів. Але шкоди він наробив, побив банки з консервацією, поперекидав все. що було на полицях.

Я допоміг їй прибратись, на вулиці вже світало. Сусідка, до речі її звати Оля, була дуже вдячна і хотіла мені якось віддячити. У неї дуже смачно пахло випічкою, а мені вже пора було збиратися на роботу. Тому, я нахабно сказав, що був би радий домашньому сніданку.

Оля навіть була цьому рада. За сніданком я розповів їй, що пережив розлучення і тепер один. Сусідка виявилася вдовою. Дорослий син одружився і поїхав з родиною в інше місто.

Якось непомітно ми почали дуже тісно спілкуватися. Оля допомогла мені нарешті до кінця розпакувати речі і навести порядок в будинку. А потім сталося найдивніше, чого навіть я не очікував. Напевно, це звучить смішно, але я закохався, як в молодості. Хочеться летіти додому, як на крилах. Тому що ввечері знову побачу Олю.

Нещодавно зустрів брата колишньої дружини. Він аж очі витріщив, коли мене побачив. Каже, що я помолодшав років на десять. Все завдяки моїй Олі. Ця жінка робить мене кращим. Ось хочу запропонувати їй стати моєю законною дружиною. Ніколи не пізно будувати відносини, це я переконався на власному прикладі.