Ні одна невістка не була добра для Маріїного сина, а потом на старості літ син залишився в боргах, таки і є вина матері теж в цьому

Марія мала лише одного сина. Дістався він їй важко, ледве-ледве виносила. З 11 років допомагала мамі на фермі, і десь там, у корівниках на протягах, сильно застудилася. Але після кількох операцій «по-жіночому», сліз і молитов, Бог врешті змилостивився і подарував їй дитя. Можна собі уявити, якою матір’ю була для свого Василька Марія! Він лише у 14 років з великим скандалом відвоював собі право самому ходити до школи. Потім бідна жінка терпла від однієї думки про те, що незабаром її синочок стане дорослим. І женитися захоче врешті-решт. О, Марія ще не знала, хто стане обраницею сина, а вже люто ненавиділа її. Своїх думок не приховувала, тож незабаром усі потенційні тещі, які мали дочок, наказували обходити цю «скажену матір» стороною. Марія навіть з того поголосу раділа. Думала, що хоч так її Василько довше побуде з нею. Але не так сталося, як гадалося…

На своє 19-річчя Василь зробив неочікуваний подарунок батькам: привів додому… наречену. Це був удар для Марії, особливо коли вона розгледіла під кофтою дівчини уже чималий животик. Батько, який звик не втручатися у виховання сина, одразу щез, а Марія стала готуватися до серйозної розмови. Адже відразу зрозуміла – задавити цю дівчину авторитетом їй не вдасться. Катя усім своїм виглядом показувала, що пальця їй в рот не клади – відкусить. І правда…
– Ви скоро дірку у моєму животі очима просвердлите, – почула невдовзі.
– Що?! – Марія від несподіванки аж здригнулася і, піднявши голову, зустрілася з нахабними очима цього дівчиська.

– Так, я при надії. І, до речі, не від Василя, – ще з більшим викликом сказала Катя. – Проте дякую вам за сина, ви добре виховали його. Він усе знає і готовий любити мене такою, яка я є.
Мати зблідла і благаючими очима подивилася на свого сина. Вона ніби просила стати на її бік, вигнати геть цю вискочку, але… Василь стояв зі щасливою усмішкою по вуха закоханого ідіота і про матір геть не думав…

Вони одружилися. Василь, як і планував, відбув служити на флот. Дочку Катя народжувала без нього, а потім ще кілька років чекала, поки він остаточно «вийде на сушу». Незабаром молодому і перспективному моряку дали двокімнатну квартиру – лише живи і радій. Василь наполіг на тому, що Каті треба мати якусь спеціальність. Через сльози – а таки не хтіла – влаштував у педучилище на заочне. Одягав, як королівну, з дочкою уроки робив. «Не чоловік, а золото!» – заздрили Каті подруги і зітхали, що не їм так щастить.

Марія теж так думала: «Оце «пощастило» моєму синочку таку гримзу вибрати! П’є, як коняка, цигарки з рота не випускає, ще й матюкається – колгоспний конюх Семен, порівняно з нею, філолог». Мати все чекала, коли це сину розвидниться, що його колись гонорова дружина з роками стає схожою на базарну бабу.
– Не варта вона тебе, сину, – лагідно наспівувала йому, щойно приїжджав провідувати матір. – Не здивуюся, якщо коханця має…

Але Василю не до материних балачок було. Він усі сили поклав на те, щоб дочка поступила у столичний університет. Наймав репетиторів, возив на заняття, сам бігав на батьківські збори – і не було для нього більшої радості, як його дочку хвалили. Десь далеко у глибині душі він пам’ятав, що не його вона, але любив, як рідну. Бо більше чомусь у них з Катею дітей не було.
А коли подружжя залишилося вдвох (дочка поїхала на навчання), Василь став підловлювати Катю як не на брехні, то на випивці. І все частіше став згадувати материні слова. Пробував говорити з жінкою, але де там! І якось після чергового сімейного скандалу Василь вирішив пожити окремо від дружини. Думав, на якийсь час, а вийшло – назавжди.

Читайте також: Я хотіла вирватися з забитого села, знайшла оголошення на роботу в Японію, думала буде все, як у фільмі та не – так було, як я собі намріяла

Тільки Марія налаштувалася відпочити від першої невістки, як Василь уже привів другу. Була впевнена – обкрутила його бідного синочка. Точніше, не бідного, а вже успішного бізнесмена. На той час Василь започаткував власну справу і досить непогано заробляв.
Під час знайомства мати знову пережила шок. По-перше, наречена виявилася подругою його першої дружини і знову була при надії. «Сину?!» – ледве простогнала перед тим, як впасти знесиленою на стілець. Але її швидко привели до тями і пояснили, що тепер це вже Василева дитина. Невістка Наталка навіть надула губи і сказала, що якщо не вірять, вона згідна пройти тест на ДНК.

І знову серце матері не могло заспокоїтися. Ніби все добре у синочка, купив квартиру, няньчиться зі своєю копією-сином, Наталку глядить…
– Аж занадто глядить, – не могла Марія змовчати, щойно хтось питав її про сина. – Не повірите, але мій Василько у неї – четвертий чоловік! Ну правильно, всі нормальні кинули її, а мій підібрав і панькається. А воно ж таке… дивакувате. Як не по її, закопилить губи, надує їх і не говорить до мого Василя по місяцю. Кажу, як є – він з такою довго не витримає….
Чи й справді сім’я виявилася не настільки міцною, а чи, може, хтось допоміг і вніс зерно розбрату, але Василь з Наталкою таки розлучилися. Як справжній джентльмен, чоловік і цю дружину залишив з квартирою, спільно нажитим майном та ще й з хорошими аліментами на сина.

Минув час, і знову Марія ходить чорна, як хмара. Сусіди відразу здогадалися: «Ага, значить, 45-річний синочок Василько знову одружився». Через трохи дізналися й решту подробиць.
Зі слів Марії, на цей раз Василя «вкрутила» молодуха. 20 з хвостиком лише. З вигляду – курчатко нещасне, а насправді – цербер! Мати у неї не просихає від горілки, батька не знає. Тож Валя закінчила лише 9 класів і пішла своїм шляхом. То на базарі підробляла, то тинялася без діла. Врешті знайшла роботу прибиральниці у перукарні, де й зустріла Василя. Він її підібрав, обігрів, нагодував і в ЗАГС завів. Через рік і дитинка у них знайшлася.

Скільки то нервів і сліз вартувало Марії на те все дивитися. Третя невістка теж не пасувала сину. Мати одразу розкусила її наміри і таку ж, як у попередніх, акуляче «єство». Жалілася сусідам на те, що вона у голові має тільки гроші, все їй не вистачає. Хоча Василь взяв у кредит квартиру, машину, а вже одягає ту «вискочку» не гірше за тих дівок, що по подіумах ходять.
Марія тепер, уже не підбираючи слів, просила Василя одуматися і розлучитися. Мовляв, такій ненаситній жінці завжди буде мало.

І таки дочекалася. Поки Василь по відрядженнях їздив, намагаючись заробити та кредити виплатити, Валя тишком-нишком знайшла йому заміну. Якогось молодого, але багатого колишнього зека, і одразу виїхала з ним в інше місто. Але перед тим забрала усе, що можна було. Повернувся Василь з відрядження, і не впізнав власного житла: квартира була гола-голісінька, навіть розетки повиколупували зі стін. Потім дізнався, що Валя в екстреному порядку розпродала усе майно, яке вони за чотири роки нажили. Тож залишився Василь по вуха в кредитах та ще й з боргами за комунальні послуги. Виявилося, що за квартиру дружина не платила три роки.
…Василю вже 50, і поки що Марія почувається нормально. «Значить, ще не жениться на якійсь черговій акулі», – підсміюються сусіди.