1 рік тому мій чоловік пішов з сім’ї, ось просто так пішов, заявив, що зустрів іншу жінку, яку любить. Що я йому набридла, що, ймовірно, він ніколи мене не любив.
А тепер у нього справжнє почуття і справжня сім’я. Чи не подивився навіть на те, що я на роботу вийти поки не можу: молодшому синові було всього півтора року.
Старший ходив в садок, а жити нам було нема на що. У мене одна тільки сестра з родичів, та й та живе в іншому місті.
– Нічого, викрутишся, – заявила свекруха. Скажи дякую, що аліменти мій син тобі і без виконавчого листа платить.
Так, платив, рівно 5 тисяч, чверть від своєї офіційної зарплати, яка не робила погоди в нашому сімейному бюджеті.
На розлучення чоловік не подавав, а мені просто було ніколи: двоє маленьких дітей, робота вдома у намаганні хоч якось заробити трохи грошей.
Свекруха зустрічалася з онуками раз в місяць, водила старшу 5-річну доньку гуляти, агукає з молодшим. Іноді вона приносила дітям фрукти. Тато дітей від участі в їх вихованні усунувся. Заявив, що у нього будуть тепер інші діти.
Так ми і прожили з дітьми цілий рік, ледве-ледве зводячи кінці з кінцями. Після моїх умовлянь директор дитячого садка погодилася прийняти сина в групу в 2, 5 року. Я вийшла на роботу і стало легше.
– У мого Віталюші скоро дитинка буде, – весело повідомила мені свекруха по телефону, і додала, – подавай швидше на розлучення, я не хочу, щоб мій онук був байстрюком.
Я сходила в суд і подала заяву про розірвання шлюбу.
А ще через тиждень чоловік потрапив в aвapiю на машині. Він завжди любив швидкість, не боячись йшов на ризиковані обгони, ось і догрався.
Автомобіль, куплений нами в роки шлюбу, до речі, відновленню не підлягав, а чоловік з численними травмами лежав в лікарні. Найстрашніше було те, що лікарі не давали шансів на те, що він зможе ходити.
Свекруха плакала по телефону, я співчувала їй, все ж він був мені чоловіком. Але виявилося, що свекруха вважала інакше:
– Ти повинна забрати його з лікарні і доглядати за ним, – заявила мені мама чоловіка.
-Я? З якого, вибачте, переляку? – я була ошелешена цією новиною.
– Ти йому дружина, ви ж не розлучилися, – сказала свекруха, – його жінка вчора зробила, не захотіла виховувати дитину, раз його батько інвалід, а ти – дружина, ти зобов’язана!
Розлучення дійсно не відбувся, засідання було відкладено через те, що відповідач потрапив до лікарні.
Я відповіла свекрусі, що мій обов’язок, як дружини, закінчилася в той момент, коли її син пішов, не озираючись, від мене і наших дітей. Його не хвилювало, що дружина в декреті, що заробітку немає. Адже за рік він і дітей не зробив спроби побачити.
– Він мене кинув, він зрадив мене і наших дітей, – сказала я, – то, що ми ще не розлучені, прикра випадковість, яку я неодмінно виправлю, а у Віталіка є ще й рідна мама, яка так любить свого синочка.
– Ти пропонуєш мені виносити після сина качки? – заволала свекруха, – Досить, з цим я покінчила, коли син був маленький. Тепер це обов’язок дружини, ти черства, невдячна. Я обов’язково розповім моїм онукам, що їх мати кинула їх батька, як тільки він став інвалідом.
Просто блиск, тепер виходить, що я його кинула зараз, а не він нас, ще рік тому!
Свекруха, звичайно забрала сина з лікарні. Він хоч і важко, але йде на поправку. Доктора вже не такі категоричні. І так, нас нарешті розвели.
Тепер ходить колишня свекруха на нашу місту і розповідає всім, хто її бажає слухати:
– Ось, на старості років доглядаю за хворим сином! Дружині-то він виявився не потрібен! Хвостом вильнула і кинула його, навіть осиротила двох дітлахів. Які дружини нині пішли! Як чоловік здоровий і гроші приносить, так потрібен. А як інвалід – забирай, мати, назад сина.
І знаєте, багато її підтримують. Кивають співчутливо цій жінці – справжньої матері. В очі мені кажуть про те, що я поступила непорядно. Хоча це саме я з дітьми не потрібна була чоловікові, коли він був здоровий.
Подруга моя радить продавати квартиру і перебиратися подалі, сестра, яка живе в іншому місті кличе до себе.
Напевно я так і зроблю …
Для тіста : * борошно (1100 г) * львівські дріжджі пресовані (80 г) * цукор…
А ти стоїш, ти так стоїш далеко І дні несуть у вирій журавлі, Вже рік…
Після розлучення у мене був важкий період і постійне відчуття страху залишитись без чоловічої уваги.…
Країна-агресорка Російська Федерація намагається приєднати тимчасово окуповані території України. Наразі загарбники проводять активну підготовка до…
Звільнення Херсона стане кінцем диктаторського режиму президента Росії Володимира Путіна. Після програшу йому не вдасться…
Коли я вчилася в школі, моя вчителька з мови вважала, що я маю лінгвістичні здібності,…