Однак, після появи дитини в нас закралися підозри: чий це малюк? Хто його батько?

Син у мене один, тому дуже хвилююся за його долю. Він дуже добра людина. Хочу мати таку ж невістку – порядну, добру, люблячу. Надіюся, що так і буде.

Час біжить швидко. Син уже зовсім дорослий – пора б і сім’ю створити.

До мене дійшли слухи, що вибрав собі дівчину не зовсім гожу – не буде вона йому вірною. Після такої інформації мені дуже нетерпеливилося побачити майбутню невістку.

Скажу, що під час зустрічі вона мені сподобалася. Скромна, гарна і без ботоксів, акуратна, привітна. Одне слово, я була задоволена і викинула з голови усе почуте.

Після весілля син з невісткою замешкав окремо від нас – ми подарували молодятам однокімнатну квартиру.

Читайте також Мені соромно за свій низький вчинок, але зате тепер я полюбив її більше, ніж раніше.

До року в них появилась донечка Іринка. Ми були щасливі. Ледь не щодня я бігла до своєї внучечки. Її полюбив навіть мій чоловік, який був для сина вітчимом.

Ми часто ходили один до одного в гості. Внучечка тішила нас своїми успіхами. В три рочки невістка віддала дитину в садочок і пішла на роботу. Так збігло ще пів року. Вона почала кожного вечора затримуватися на роботі, списуючи все на великий обсяг різних паперів, які треба терміново заповнити.

До року часу невістка знову чекала дитину. Син навіть зрадів – дружина знову буде більше часу вдома, приділятиме увагу йому і дітям.

Однак, після появи дитини в нас закралися підозри: чий це малюк? Хто його батько? Адже дівчинка не була cхожа на жодного з батьків, що почало мене муляти. Вона була яскраво вираженою брюнеткою. У нашому роду, ні в родині нашої невістки брюнетів не було.

Отож, тихцем від матері ми все-таки здали аналізи на визначення ДНК. Експертиза підтвердила, що мій син не є батьком цій дитині.

Після цього випадку син подав на розлучення. Я зрозуміла, що всі ці роки помилялася в порядності невістки. Мені зараз дуже боляче. Діти роз’їхалися в різні куточки. Син залишився жити окремо від нас. Платить на Іринку аліменти. Невістка переїхала до своєї бабці разом з дітьми.

Нам дуже самотньо і сумно, що все так склалося. Адже любили невістку, як рідну. А вона нам підсунула такий сюрприз.

Думаю, може, не варто було наполягати на дослідженні батьківства, і з часом все б налагодилося. А від того розлучення нікому не добре – ні нам, ні дитині, ні нашому синові.