Останнє слово зі сказаного дівчинкою змусило всіх пасажирів автобуса попадати від сміху

Мама дівчинки – Ірина Петрівна розповідає, що її дочка навчилася говорити дуже рано. Але дитині так хотілося розмовляти, що вона це робила по всіх усюдах, де бувала. Деякі слова Оленочка добре запам’ятала і правильно вимовляла, але більшість для неї були чимось незвіданим. Але вона все одно їх говорила, нехай навіть неправильно, так, як сама зрозуміла. Загалом, з таким словниковим запасом в чотири рочки Оленку рідко хто розумів, а якщо і траплялося таке щастя, то у слухачів з’являлася посмішка.

Ось і в черговий раз фраза, сказана Оленкою, не те що розсмішила, а буквально змусила плакати від сміху весь автобус, в якому їхала з нею мама.

Вся ця історія сталася в неділю. Ірина Петрівна з донькою збиралися провідати свою маму. Так як чоловік поїхав у відрядження, то вирішили відправитися до бабусі на громадському транспорті, а не на машині. Жінка зовсім ні за що не переживала, тому що була горда тим, що у неї нехай і маленька, але дуже вихована дочка. Значить, поїздка пройде добре.

 

Читайте також А майбутня сваха таки мене помітила. Ввечері прийшла і за моє мовчання, запропонувала пристойну суму грошей.

 

Автобус чекали недовго. Як завжди, він був майже забитий, але ще залишилися два вільних місця, які благополучно зайняли мама з донькою. Але з кожною новою зупинкою салон все більше і більше забивався пасажирами. Так що в підсумку не було де каменю впасти. І знову зупинка … В автобус важко забралася бабуся з двома паличками, з тремтячими руками і в окулярах з великими шибками. Вона зупинилася якраз навпроти Оленки з мамою. І коли малятко побачила стареньку, то різко схопилася і голосно сказала:

– Бабуся, будь ласка, сідайте на мій стільчик …

Літня жінка з задоволенням прийняла пропозицію дочки Ірини Петрівни, крекчучи і сопучи, тут же зайняла місце, що звільнилося.

– Дякую, моя хороша, спасибі! Ти дуже вихована дівчинка. Напевно, тебе мама навчила так правильно поводитися з людьми?

Маля було на сьомому небі від щастя, що її вчинок оцінили. Вона гордо підняла голову і дзвінким голосом повідомила:

– Бабусю, це мені матуся розповіла, як вести себе в транспорті! Тепер я завжди поступаюся місцем напівживим!

Останнє слово зі сказаного дівчинкою змусило всіх пасажирів автобуса попадати від сміху. Вони ледве стримували сльози, намагаючись старенькій пояснити, що дівчинка хотіла сказати “літнім” … а з вуст вирвалося – “напівживим”.