Перший онук — це завжди подарунок для усієї родини! Проте у нашому випадку замість того, щоб тішитись дитиною виникла нездорова конкуренція між бабусями, яка переросла у справжню ворожнечу.

Перший онук — це завжди подарунок для усієї родини! Проте у нашому випадку замість того, щоб тішитись дитиною виникла нездорова конкуренція між бабусями, яка переросла у справжню ворожнечу.

Коли у мене починались перейми, то ми приїхали в пологовий завчасно. Мій чоловік Ярослав дуже переживав, а тому щоб трішки заспокоїти свої думки, він вийшов на коридор. Час у той день тривав, ніби вічність і, звісно, що і я, і чоловік, і родичі були в очікуванні малюка.

– Вони тут, – повернувся він, на мить вчепившись за голову, – двоє, – видихнув він, ніби щойно перекопав гектар землі. – Я їх одразу ж побачив. Вони сперечаються, як кури на задньому дворі, – він знизав плечима.

– Хто, наші мами? – запитала я, і принаймні на мить це відволікло мене від цього стану.

– Це буде Кирило, на честь діда, каже одна. Ні, Дмитрик, ми вже давно так вирішили, – Ярослав розповів мені про їх суперечку на коридорі.

Читайте такожА я і чути нічого не хочу, ковтаю сльози і кажу, що на розлучення подаю. Терпіти такого більше не хочу і не можу.Якщо кому такий потрібен, прошу, ще й стрічечкою перев’яжу!

Тоді наші мами ще не знали, що ми вже давно вирішили, як назвемо сина. А коли в палаті пролунав перший плач нашого Устима, то бабусі на мить притихли і зраділи! Та тиша була недовгою.

За тиждень ми вже були з сином вдома і звичайно, що покликали своїх мамів на оглядини до нашого сина. Коли я відкрила двері до квартири, то бабусі почали бігти до дитячої кімнати, аби побачити Устима вдома! Свекруха зробила першу світлину дитини. Моя мати покірно стояла позаду неї, і я бачила у її очах жаль і гнів. Потім вона таки не втрималась і штовхнула сваху, і підійшла милуватись немовлятком. Така поведінка обох бабусь мене вкрай здивувало, тому я просто більше не могла такого терпіти. Інколи я просила залишитись з Устимом, проте кажу Вам «інколи», а бабусі, ніби на перегонках — хто перша погодиться залишитись з малим. Мій чоловік вже також дуже нервувався такій надмірній увазі до дитини, а тому ми придумали, що наші мами будуть приходити до внука по черзі. Та вони таки зламали систему і почали приходити одночасно.

Зараз я чекаю  вже другу дитину, а в моєї мами з’явився ще один внук . Тепер увагу приділяє переважно свекруха, але Ярослав намагається пояснити мамі, що така увага може нашкодити дитині. Буквально кілька днів тому Устиму виповнився рочок,  і скажу Вам, що зараз наші бабусі притихли. І правду кажуть, що бабусі ставляться до внуків ще краще, ніж до своїх дітей. Ми у цьому з чоловіком переконались і дякуємо за кожну допомогу!