Пройшло немало років. Донечка виросла, стала дорослою дівчиною. А я живу у своєму прекрасному будинку та насолоджуюсь життям.

Не один рік я жила з чоловіком який ніде не працював та міг собі дозволити загуляти, а також був не байдужий до алк0голю. У нас була одна донька – Софійка. Склалось так, що все було на моїх плечах.

Але одного разу я зрозуміла, що хочу все змінити! Моя подруга, яка жила в іншому місці повідомила мені, що у них є вільне місце на посаду заступника директора. Я почала плідну підготовку. Звільнилася, знайшла житло у тому місті, забрала доньку та переїхала. На роботі все було добре. Мене відразу прийняли. З’явилась пропозиція придбати приватний будинок і я відразу погодились, хоча прийшлось взяти кредит.

Там було прекрасно. Ми з донькою все розмістили в будинку так, як нам подобалось, купили красиві штори та скатертину на стіл. У нас був дівчачий куток. Я була дуже задоволена такими змінами. Декілька разів навіть мій чоловік приїжджав, хотів помиритись. Казав, що більше не буде пиячити та піде на роботу, але я йому не повірила! Вигнaла геть зі свого дому! Скільки років я терпіла та надіялась, що він зміниться, але цього не трапилось, а ще раз наступати на ті самі граблі я не хочу!

Читайте також Я пояснила своїй сусідці, що її донька не ангел та іноді буває також винною.

Спочатку було трохи складно. Зарплату дуже повільно підіймали, а кредит ніхто не допомагав сплачувати.

Але за деякий кредит мені вийшло сплатити й все стало набагато краще. Жили ми непогано, всього вистачало. Життя з чоловіком який нічого не приносив у сім’ю навчило мене правильно розприділяти прибуток. Я знала скільки мені потрібно на їжу, на комунальні, на одяг для себе та доньки. У мене все було пораховано. Одного дня моя Софійка принесла додому маленьке кошеня і просила мене, щоб вона могла його залишити.

Звичайно, що я погодилась, адже тварини – це хороші друзі для дітей. Через декілька місяців я натрапила на маленького цуцика біля роботи та вирішила його забрати до нас додому. Тепер у нашому будинку вже не було так спокійно як раніше.

Я накупила різних фруктових дерев та посадила їх на задньому дворі. Груші, яблука, сливи всі прийнялись. Я дуже раділа, що у мене буде красивий сад. Потім через рік я докупила кущі малини, які були дуже врожайні. Завжди ділилась фруктами з сусідами, відвозила на роботу колегам. Кожного року всі варили вареники з малиною, пекли яблучні пироги та готували сливове варення. Наше життя було дуже щасливе.

Пройшло немало років. Донечка виросла, стала дорослою дівчиною. А я живу у своєму прекрасному будинку та насолоджуюсь життям. Зі мною живе кіт з собакою, а донечка приїжджає на вихідні.