Притча гнів. . Пам’ятайте, що будь-яка стихія в житті – тимчасова. Варто просто перечекати

Жив собі маленький хлопчик і він подружився зі старим рибалкою. Дружба була міцною та щирою.

Старийрибалка мав щирого друга, а хлопчик – розумного порадника.

Якось одного ранку маленький хлопчиу прийшов засмучений – посварився зі своїми друзями. На запитання, що ж йому робити, чоловік сказав:

– Я виходжу завтра у море, хочеш – ходи зі мною.

Наступного ранку їхній човен вже ледь виднівся з берега. День був сонячний, море спокійне, але раптом насунулась буря і з’явились хвилі.

Чоловік поклав весла всередину човна.

– Ой, та ми ж потонемо, робіть щось! Що робити? – закричав хлопець.

Читайте також: Чим їм ще займатися, якщо не онуками. А доросла жінка працювати повинна, а не на шиї сидіти в чоловіка.

Та відповіді не почув, бо рибалка мовчав і щось наче видивлявся вдалині. Незабаром і буря вщухла.

– Для чого ви поклали весла всередину? Чому нічого не робили? Чого ви чекали? Звідки знали, як треба поводитися? – посипалися запитання в наляканого хлопчика до чоловіка.

– Коли починається буря – потрібно перечекати, бо ця стихія є тимчасовою. Так само треба було зробити з твоїми друзями, просто перечекати. Якщо цього не зробити, то за нею приходить ненависть та розчарування.

Кажуть, що найгірше в житті – чекати й наздоганяти, але потрібно пам’ятати, що чекання завжди утихомирює бурю. Та й стихія ця триває тимчасово.