Якось вітер зустрів прекрасну Квітку і закохався в неї. Він ніжно її обіймав та пестив, на що вона відповіла йому великим коханням, яке виявилось в її красі та ароматі.
Але раптом Вітрові стало цього замало. Він вирішив: “Якщо я дам Квіточці всю свою велич – вона подарує мені все своє кохання”.
Він дмухнув на неї сильним подихом. Квітка не витримала сильної пристрасті і зламалась. Як не намагайся Вітер її оживити, та в нього нічого не вийшло. Він дихав ніжним теплим подихом, але та всеодно в’янула на очах.
Читайте також:Рецепт чизкейку без випічки. Рецепт, який заполонив серця багатьох жінок.
Закричав він тоді:
-Я ж віддав тобі всю свою могутність та велич кохання, а ти зламалась! Мабуть, ти не кохала мене так сильно, як я тебе!
Та квітка не відповіла. Вона померла…
Кохання вимірюють не силою та пристрастю, а ніжністю та бережливим ставленням. Краще десять разів стриматись, ніж один раз зламати.