Притча, яка дасть вам впевненості у собі та ви будете знати собі ціну

– Пробач мене та я прийшов до тебе, бо відчуваю себе так немов життя закінчилося. Мої друзі та навколишні люди говорять, що z ідіот, невдаха та тюхтій. Почуваю себе нікчемою. Я прошу тебе допоможи мені!

Майстер, швидко відповів хлопцеві:

– Знаєш я дуже зайнятий і зовсім не можу тобі допомогти. Я маю вирішити одну проблему важливу для мене та через кілька секунд додав: – Та маю зустрічне прохання до тебе, якщо ти погодишся допомогти мені в моїй справі, то я із задоволенням допоможу тобі з твоєю.

– З … з задоволенням, Майстре, – тихим насупленим голосом – відповів юнак. Подумавши, що його знову відсувають на інший план.
– Майстер сказав: – Добре. Та зняв зі свого правого мізинця невелике кільце з гарним каменем.

– Бери мого коня та бігом на ринок. Ти маєш продати цей перстень, щоб віддати борг. Маєш продати якомога за пристойну суму і не дай Боже погоджуватися на меншу суму чим золота монета. Іди та вертайся якнайшвидше! Хлопець прискакав на ринок, та почав свою роботу,  торговці з цікавістю дивилися на перстень.

Та тільки торговці чули про золоту монету одразу оберталися та ішли. Одні нагло сміялися в обличчя юнаку, а інші просто мовчки ішли. І тільки один літній торговець люб’язно пояснив юнаку, що золота монета – це зависока ціна за таке кільце і що за нього можуть дати хіба, що мідну монету, ну в крайньому випадку срібну.

Юнак дуже засмутився, бо він пам’ятав слова Майстра, що ні в якому разі не опускати ціну нижче золотої монети. Хлопець блукав довго по ринку усім пропонував кільце та не вийшло продати його – він сів на коня та поскакав до Майстра.

– Майстре, на жаль я не зміг виконати твого доручення, – з сумом в очах сказав він. – Я міг продати кільце за срібну, або ж мідну монету та ти сказав тільки за золоту.

Читайте також: Мудрі заповіді Матері Терези, які ви мусите прочитати та багато зрозумієте

– Синку ти тільки, що вимовив дуже важливі слова! – сказав не веселим голосом – Майстер. Спершу як ти збираєшся продавати будь-яку річ потрібно знати йому цінність. Хто це може зробити краще, ніж ювелір? Бери синку коня та скачи до ювеліра, та запитай у нього, у скільки він може оцінити кільце. Щоб тобі він не сказав кільце не продавай, а їдь до мене назад. Хлопець відправився до ювеліра.

Ювелір уважно та довго розглядав кільце через лупу, потім зважив його на маленьких вагах і, нарешті, звернувся до юнака:

– Скажи Майстру, що зараз я не можу дати йому більше п’ятдесяти шести золотих монет. Та, якщо він зможе почекати то я куплю його за сімдесят, та врахую термін угоди.

–  Сімдесят монет?! – хлопець радісним голосом подякував ювеліру і щодуху поскакав назад.

– Сідай сюди, – сказав Майстер, уважно слухавши юнака. Дороге та неповторне кільце це – ти синку запам’ятай собі. І оцінити тебе може тільки справжній експерт. Тож не потрібно ходити по ринку очікуючи, що це зробить перший зустрічний!!!