Приїхала я і вже наступного дня побачила, що з мого сина виріс підкаблучник і підлабузник.

У нас з чоловіком двоє дітей, дочка і син, у обох вже свої родини. Доньку ми намагалися виростити справжньою леді, а сина – самостійним вольовим чоловіком.

З донечкою все вийшло, як найкраще. Вона вийшла заміж за бізнесмена і зараз живе «в шоколаді»: салони краси, машина, подорожі, в онуків – приватна школа.

Син також одружився кілька років тому. Живуть вони з дружиною у Дніпрі, де він вчився, тому ми бачимося не часто, кілька разів на рік він з родиною приїздить до нас у гості, переважно на сімейні свята.

 

Читайте також Він мені вже зараз заявив, що буде контролювати всі мої витрати, що у нього в родині так заведено і це найкраща, класична модель родини.

Минулого тижня вибралася до сина на тиждень нарешті я. Чоловік зі своїм братом якраз ремонт у нас на кухні роблять, я там зараз ні до чого, приготувати щось вони самі собі можуть. Та і син з невісткою давно кликали.

Так ось, приїхала я і вже наступного дня побачила, що з мого сина виріс підкаблучник і підлабузник.

У всьому голова – невістка, її рішення – правильні рішення у всьому. У нас ніколи в родині такого не було, слово чоловіка – на першому місці стосовно всього! Так і сина намагалися виховувати, показуючи власний приклад.

Та виявилося, невістка, яка на три роки старша за сина, переробила його під себе, виліпила, немов з пластиліну те, що їй треба.

Уявляєте – син готує з невісткою їсти, за покупками ходить, ліжка заправляє, прання розвішує, малого у дитсадок відводить, а потім на роботу біжить, щоб вона довше поспала… Собі сніданок сам готує, ще і їй яєчню чи бутерброди залишає.

Невістка з дому з комп’ютера працює, закривається, наче в офісі, у себе в кімнаті, і 7-8 годин її величність не чіпати. Потім виходить, біжить за онуком в дитячий садок, по поверненню щось на швидкоруч готує, або навіть не встигає, а вже коли приїздить з роботи син, вони щось разом готують.

Я пропонувала свою допомогу, поки я тут, та вона мені заборонила, сказала, що я в гостях і не маю нічого такого робити, та і їсти вони звикли їжу свого приготування…

Сиджу вже тут майже тиждень, з онуком граюся, хоч цього не забороняють.
Спостерігаю за картиною і розчаровуюся у синові… Розумію, що і з онука виросте такий самий прихильник матріархату. Прикро