Щоб творити добро, не треба бути надзвичайно багатим. Інколи варто озирнутися і побачити, кому дійсно потрібна допомога і підтримка.

Щоб творити добро, не треба бути надзвичайно багатим. Інколи варто озирнутися і побачити, кому дійсно потрібна допомога і підтримка. Навіть маленькі наші зусилля зможуть змінити чиєсь життя, поселити у когось в душі віру в те, що світ не без добрих людей і в скрутну хвилину є на кого покластися.

Кожної неділі хлопчик з батьками намагалися комусь допомогти. Цього разу їхню увагу привернула бабуся, що ходила магазином, придивляючись до продуктів, але нічого не купувала.

 

Читайте також  Притча «Шрами, які не зникають».

— Доброго дня! Чи можна вам допомогти? – запитав хлопчик.

— Доброго дня, дитинко! Дякую, що ти запитав, але у мене все є, дякувати Богу, — відповіла бабуся.

Хлопчик розповів батькам, що бабуся відмовилася від допомоги, тоді сім’я вирішила зробити бабусі сюрприз. Вони запитали продавчиню, де живе старенька. Та, виявляється, знала її і розповіла. Тоді вони купили багато продуктів та букет квітів і по обіді пішли за вказаною адресою.

Очі бабусі світилися радістю:

— Як ви знайшли мене, дітки? Я дуже здивована, — стишеним голосом говорила бабуся.

— Це не важливо. Можна до вас на чай? – спитав батько.

— Звичайно, але мої частування не дуже багаті. Але це – дуже доречно, бо в мене сьогодні день народження, а рідні не змогли приїхати, — опустивши очі, прошепотіла бабуся.

Яким чудовим виявився вечір! Бабуся казала, що це – чудо, бо вона вже навіть не сподівалася так гарно провести день і зустріти таких надзвичайних людей.