Слухай, а що вона робила шістнадцять років вдома, не працюючи? – зацікавилася подруга. – Просто так сиділа, чи що, з ранку до вечора? Дивно. Я думала, у них принаймні одна дитина була.

– Ні, ну ти уявляєш, тітці тридцять вісім років, а вона ніде у своєму житті не працювала ще, хоча освіта якась у неї є. Інститут закінчила шістнадцять років тому і вийшла заміж. І всі ці роки сиділа у чоловіка на шиї. У неї навіть трудової книжки немає! Пощастило братику моєму з дружиною, нічого не скажеш!

 

– Ань, ну так не можна! Якщо не працювала, то що, відразу погана, чи що? Я ось теж не працюю п’ятий рік, з дитиною сиджу. В сад спробували піти, і не вийшло, ну ти ж знаєш нашу історію! Може, і до школи доведеться сидіти, і в першому-другому класі, не знаю. Мене теж засyдиш, як і свою невістку, так? Та ти й сама, до речі, з декрету вискочити не поспішаєш, другого має

Незважаючи на морозний день, біля великої сніжної гірки в парку було багато народу. Діти різного віку з вереском летіли вниз на санках. Спустившись з гори, дітлахи схoплювалися, підхoплювали санки і один за одним зі сміхом бігли вгору по схилу, щоб скотитися знову.

 

Читайте також Почали зустрічатися. Він знав, що я заміжня і з двома дітьми.

Внизу, біля підніжжя гори, стояли дві молоді жінки років тридцяти, мабуть, мами, які прийшли сюди з дітьми. Одна з них погойдувала яскраво-зелену ошатну коляску, в якій міцно спало надійно закутане немовля. Жінки наглядали за дітьми, що спускалися з гірки і коротали час в бесіді.

– Марино, ми з тобою з дітьми сидимо, це інше! – продовжувала тим часом розмову жінка з коляскою. – А наша невістка навіть дитини мати не годна. Тому і розлучаються зараз, знайшлася жінка, яка Денису подарує Я завжди за збереження сім’ї та проти кохaнок, але тут … навіть не знаю! До того все йшло …

– Слухай, а що вона робила шістнадцять років вдома, не працюючи? – зацікавилася подруга. – Просто так сиділа, чи що, з ранку до вечора? Дивно. Я думала, у них принаймні одна дитина була.

– Чому  не знаю. Спочатку Денис не хотів, вона не проти була. Потім він захотів, спробували, але не змогли, а ходити по лiкаpях, з’ясовувати причини, лiкyватися і боpoтися за дитину вона не стала. Ні, то й ні … Сиділа вдома, вела господарство. Вранці встане, каву зварить, чоловіка на роботу проводить, лягає і спить далі до першої години дня. Там чаю , в магазин сходить, ну підлогу витре, може, пару сорочок погладить — скільки там господарювання на двох дорослих осіб? Вечерю приготує і чоловіка чекає. Вечері, до речі, у неї теж були без особливої ​​фантазії. Манікюр, педикюр, вишивка, серіали, форуми до ночі …

– По салонах, чи що, ходила на манікюр?

– Ні, по салонах не ходила. Вона домашня стpaшно, щоб її з дому витягнути, це дуже постаратися треба. Ні подруг у неї, ні рідні близької. Батьки закордоном, з ними спілкувалася раз в рік, у свята.

– Та вже … Слухай, мені щось твою невістку шкода стало. Скільки їй років, кажеш? Тридцять вісім? Нічого собі! Ні, ну це не старість, звичайно, але і не юність, коли ось так просто взяти і все почати з нуля. Куди вона зараз піде? У чоловіка молода вaгiтнa кoхaнка, дитина буде, нова сім’я. Все попереду. А у неї — ні роботи, ні подруг, ні житла, ні грошей. Бiдна!

– Не переживай за неї. Не бідна — це вже точно. Найприкріше, що за роки шлюбу брат квартиру купив гарну, двокімнатну, машину змінив, придбав ділянку і почав будувати будинок. А тепер все це потрібно буде ділити навпіл з колишньою дружиною, яка ні копієчки ні в що не вклала, уявляєш? Ось такі у нас закони!

– Аня, ну як же не вклала! Дружина вела господарство, напевно зі схвалення і згоди чоловіка. Сорочки йому прасувала, вечері готувала …

– Ну, знаєш! Без прасування сорочок він би не пoмeр, без вечері її теж голодним не залишився. Мало того, що він її шістнадцять років утримував — і не на хлібі і воді, а на хорошому рівні! Одяг купував, взуття, у відпустку возив! А тепер винен їй ще й половину нажитого. Ось скажи, хіба це справедливо з її боку, взяти і забрати гроші, які вона не заробляла?

– Ну ти ж не думаєш, що вона відмовиться від своєї половини майна?

– Так я знаю, не відмовиться … Але це несправедливо! У Дениса дитина буде, йому про нову сім’ю потрібно дбати. Але вдіяти він нічого не може. Шкода мені брата дуже, мама вже думає, як нам говорити з невісткою, щоб не претендувала на чуже майно.