Сповідь жінки за 50. Яка почала жити тільки після другого розлучення.

Олена проживає одна вже кілька років. Дорослий син живе своєю сім’єю, маму періодично відвідує.

І ось обговорювали якось чоловіків на роботі, і надійшла пропозиція:

– Оленко, а давай тебе заміж видамо! Є на прикметі чоловік один самотній, непоганий.

– Нехочу Навіщо мені цей заміж потрібен?

Ну тут як водиться, почали їй охaти:

– Ну як так то? Самотньо ж одній. Буде з ким життя дожити.

– Так я коли тільки жити одна почала-зрозуміла, що таке життя. Сина довчила. Сам тепер по життю крутиться. Два рази заміжня була. Перший чоловік – швидко cпився, поплескавши попередньо нeрви мені і маленькій дитині.

Другий-той випивав помірно, але поїсти любив- їжі йшло, як на кабана, відрами практично готувала. А ще чистоти вимагав ідеальної. Прийдеш бувало з роботи- і давай до плити- дві години готування, потім годину прибирання. На сина толком часу не залишалося.

Замучена і спати. А він на диван. І скaндaлить ще частенько. А ще порядки свої встановлюва- туди не піди, з тим не спілкуйся. А щоб його кудись у вихідні виманити з дивана, що небудь цікаве відвідати-це взагалі неможливо.

Я в якийсь момент просто перестала розуміти сенс всього цього. Навіщо він мені потрібен? Просто щоб був?

Після чергового скaндaлу вигнала його .

Читайте також:Чоловік прийшов увечері з роботи. Пішов в душ. До нього прийшла смс. Я подивилася. Даремно, краще б я не бачила

І так мені добре стало. Ніколи так не було. Я зрозуміла, що значить щастя. Стала відпочивати. Поїхала на море вперше. З’явилися захоплення.

На танець живота записалася. І грошей моїх невеликих на все вистачає.

З подивом думаю про заміжжя. Навіть для зустрічей мені не потрібен ніхто. Мені дуже добре одній. Є й подруги, з якими і поспілкуватися можна і з’їздити куди-небудь. І онуки.

Така ось думка. І це жінка за 50.

Але я не раз чула таке і від жінок значно молодше.