Сваха постійно незадоволена: син мало заробляє, тарілку після себе не миє, з дитиною не допомагає, все дуже погано. А якось вона і за мене взялася, та я мовчати не стала.

Сваха постійно незадоволена: син мало заробляє, тарілку після себе не миє, з дитиною не допомагає, все дуже погано. А якось вона і за мене взялася, та я мовчати не стала.

– Ну ось всім вона незадоволена: не так ми сидимо, не так їмо, не так розмовляємо, – з сумом розповідає 66-річна Тамара Василівна. – Син мій мало заробляє, з роботи пізно приходить, чашку за собою не вимив. Я, свекруха, – теж не вдалася, ну, це і не дивно. І все це в моєму ж будинку власному будинку, ну от як? Що у людей в голові взагалі?

– Це невістка сперечається з тобою, так?, — питає Тамари Василівни подруга.

– Та ні, не невістка, – з досадою махає рукою Тамара Василівна. – Матуся її приїхала з дитиною допомагати зі свого села, четвертий тиждень живе і отаку погоду нам в домі робить, — зітхнула жінка.

Син Тамари Василівни, Олег, місяць тому став батьком – у них з дружиною Христинкою появилась дочка. Живе молода сім’я окремо, у квартирі Тамари Василівни, що залишилася їй від батьків. І до останнього часу відносини у всіх були чудові. Олег заробляє гроші, працює до пізна, а Христинка сидить з дитиною. Свекруха ніколи до них не лізла. Все було наче добре.

Читайте також Ми досить скептично ставилися до того, що наш син хоче одружитися з Оленою. Вона була з досить неблагополучної сім’ї, мама виховувала її самотужки.

У пари є донечка — яке ж щастя! Ну і звичайно, що Ольга Андріївна хотіла навідати внучку і приїхала, щоб допомогти. Проте характер у свахи зовсім не такий, як у пані Тамари. Ольга Андріївна постійно шукає щось погане, у всьому намагається докоряти і живе в смутку. Чоловіка пані Оля мала, але вони розвелись, може, тому, що чоловіка нема вона така стала. Христинку вона виховувала сама, а тому вважала, що знає про дитину краще, ніж всі.

Якось вона приїхала з Запоріжжя до столиці і взяла квиток в один кінець. Вона взявши відпустку, вирішила погостювати у рідної дочки. До слова, Христинка та Олег живуть у квартирі, яку подарувала їм пані Тамара. А тому чи то через заздрість, чи то через характер пані Оля наводила свої порядки у дочки.

– Її якщо послухати, все погано! Чоловік у її дочки поганий. Тещу не любить, на роботі сидить допізна, з дитиною не займається, посуд не миє. Загалом, все погано.

Гарного в тому, що відбувається теща не бачить принципово. Все тільки в чорних тонах. І все це день за днем ​​вливалося Христині в вуха. І та вже стала повторювати мамині претензії.

– Те, що чоловік у дочки – спокійний, домашній, гроші заробляє для сім’ї, всім забезпечив, дружину любить, не гуляє – це все начебто так, неважливі дрібниці! – сердиться Тамара Василівна. – Та й той факт, що квартира, взагалі, наша, теж все вже забули! Приїхала допомагати, і не може за зятем ту тарілку помити? Тим більше людина весь день працювала, гроші заробляла для твоєї дочки. Я просто відійти не можу від цієї жінки!

А останньою краплею для Тамари Василівни стало те, що одного разу вона прийшла провідати внучку і теж отримала купу докорів від своєї свахи.

– Ну, я мовчати вже не стала, – усміхається Тамара Василівна. – Сказала їй, що вона знаходиться в моїй квартирі і, схоже, загостювалася. Тому нехай зараз збирає сумку і їде додому. Тим більше, тут її все не влаштовує: ні місто, ні люди, ні ми з моїм сином Олегом. В її віці жити в гостях важко, мабуть, тому їй зараз все представляється в чорному кольорі. Вона намагалася протестувати, шукала підтримки у Христини. Я їй сказала, що за Христину вирішувати не можу, і якщо їй з мамою в селі буде краще, ніж з чоловіком в столиці – вона людина доросла, перешкодити поїхати з мамою їй ніхто не може.

В результаті сваха зібрала сумку, заявила, що поїде жити на вокзал, раз «мати нікому не потрібна», і поїхала в невідомому напрямку, відключивши телефон.

– Телефон не бере вона третю добу вже, – каже Тамара Василівна. – На зв’язок не виходить принципово. Христя плаче. Зять з’їздив на вокзал, там її, немає. Гроші на квиток при собі у неї були, поїхала в поїзді швидше за все.