Та поступово після появи нашого спільного синочка чоловіка немов підмінили. Все його стало дратувати, постійно говорив, що ми його не цінуємо, що я не приділяю йому уваги.

Човіка підвищили на роботі, став гарно заробляти. І ось він пішов з сім’ї, знайшов жінку заміжню з дітьми для зустрічей без обов’язків. А мене залишив з трьома нашими дітками.

Всі роки, поки він йшов до успіху, я була поруч. А тепер він сказав, що втомився від нас, що в родину, в наш “гуртожиток”, більше не хоче повертатися. Що мене давно вже не кохає, допомагати мені і дітям буде, чим може допомагати.

Це у мене другий шлюб, перші двоє дітей – 6 років доньці і 14 років синові від першого шлюбу. З другим чоловіком прожили разом 5 років, народили спільного малюка, і все було, наче в казці.

Читайте також Я навіть не кажу про те, що я більше заробляю і повинна ще й просити свої гроші на свої потреби! Та й чому Ваня вирішив, що я не зможу розпорядитися заробленими мною грошима

Та поступово після появи нашого спільного синочка чоловіка немов підмінили. Все його стало дратувати, постійно говорив, що ми його не цінуємо, що я не приділяю йому уваги.

Старші діти його обожнюють, називають татом, а дочка взагалі не знає, що він не рідний. Наш синочок народився дивом, бо чоловік не міг мати дітей за медичними показаннями. Ми об’їхали багато святих місць, і я змогла подарувати йому сина! У нього теж другий шлюб, у першому вони з дружиною прожили 2,5 роки і розійшлися, бо дітей не було.

І ось я сама з трьма дітьми, ще в декреті.

Чоловік спочатку допомагав дуже добре, а зараз перестав, платить тільки те, що належить за законом – 25% від зарплати. У нього хороша робота, на яку я допомогла йому влаштуватися через своїх знайомих. і як тільки він там опинився, а потім його ще й підвищили  чоловіка наче корона на голові вродилася, і тепер він вважає себе центром землі.

Не знаю, що мені робити і як жити? Шукаю роботу, а молого в дитсадочок хочу оформити. Але зараз зима, не легко це все. Намагаюся відволіктися, але мені здається, що я повільно кудись провалююся, ніщо не радує, навіть діти і друзі. Останніх в мене і не багато, бо часу на них ніколи не було. Рідні далеко.

З молодшим посидіти домовилася з жінкою, коли на роботу вийду, потім буду їй платити, хоча поки що нема з чого. Сказала чоловікові про офіційне розлучення, але він не поспішає, просить почекати. Думаю на роботі просто не вигідно йому бути зі мною у розлученні.