Треба замолоду думати про те, хто тебе буде доглядати на старості літ.

Виховала разом з чоловіком одну доньку, нещодавно заміж видали. Всього у житті досягали самі й не надіялись на сторонню допомогу.

Чоловік мій з багатодітної сім’ї, має ще 2 сестер. Після появи останньої дитини його матір розлучилася з батьком та покинула сім’ю. Згодом одружилася вдруге й про дітей від попереднього шлюбу майже не згадувала.

Виховувала усіх бабуся.

Читайте також Для мене це була занадто велика ціна за мої поступки.

Квартиру бабусі ділити не стали, залишили молодшій сестрі Тамарі. Виявилося, з другим чоловіком свекруха теж народила дитину, а сама покинула їх.

Ні з того нізсього, жінка прийшла на поріг квартири, де жила з сім’єю зовиця Тамара.

– Приїхала вся брудна, хвора якась. Не знаю, що робити. Як я зрозуміла, йти вона не збирається, – повідомляла Тома телефоном.- О це так матуся об’явилася.

Виявилося, що не знаю, який вже за рахунком, чоловіка свекрухи не стало, а пасинки виставили стару на двір.

– Білет мені купили до столиці, грошей на дорогу дали та все, – плакала невезуча матуся на кухні Тамари, – а я ж їх виховувала, дбала.

Ми були шоковані з цієї історії. Своїх чотирьох дітей вона кинула, а чужих синів виховувала. Усі ми не знали, що далі робити з цією горе-матусею.

– Я її у себе не залишу, – заявила Тома, – у мене двоє дітей, великі вже, куди я її?

– Я у чоловіка живу, квартира його, – говорила сестра Марія. – Братику, візьми до себе матір, в тебе ж своя квартира, дитина з вами вже не живе.

Хороший поворот, правда?

– Ви рідні доньки не хочете за мамою доглядати. А я невістка, яка ні разу її не бачила, повинна на старості літ ще з-під неї горщики виносити. Де справедливість?

Зовиці в крик: ви повинні взяти мати і все.

Я чоловіка попередила, що якщо він приведе цю чужу жінку в хату, я одразу йду від нього.

Так ми усі пересварилися, допоки чоловік не запропонував:

– Скиньмося і відправимо мати в будинок для людей похилого віку, догляд будемо додатково оплачувати.

Усі підтримали таке рішення. І байдуже, що люди скажуть. Моя донька одружена, а я досі їй допомагаю. А та залишила дітей, пішла світ з очі, нічого її в тому житі не турбувало. Прожила все життя, як хотіла.

Треба замолоду думати про те, хто тебе буде доглядати на старості літ.