Три жінки йшли до криниці по воду. Кожна жінка вихваляла свого сина

Три жінки йшли до криниці по воду. На кам’яній лавці біля джерела сидів старий чоловік і прислухався до їхньої розмови.

Кожна жінка вихваляла свого сина.

Перша сказала: «Мій син такий швидкий та спритний, що ніхто не може з ним зрівнятися».

«А мій син, – промовила друга, – співає, як соловейко. Ніхто в світі не може похвалитися таким чудовим голосом».

«А ти що скажеш про свого сина?» – запитали третю жінку, яка нічого не говорила.

«Не знаю, чи можу щось надзвичайного сказати про свою дитину, – відповіла вона. – Він добрий хлопчик, як багато інших. Але нічим особливим не вирізняється…»
Наповнивши дзбани, жінки вирушили додому. Пішов услід за ними і старець. Глеки були важкі, жінки аж угиналися, несучи їх на раменах.

Тож вирішили перепочити.

Аж ось до них підбігло троє хлопців. Один одразу почав маленьку виставу: став на руки і почав дригати ногами, потім закрутив карколомні сальта.

Читайте також  Але після повернення додому стало відомо, що в Олени немає ніякого чоловіка, а вона — коханка Сергія! І дитина яку вона виховує — позашлюбна.

Жінки були в захопленні: «Який спритний!»

Другий хлопчина заспівав якусь пісеньку. Голос він мав справді, як у соловейка.

Жінки зворушено слухали: «Що за ангельський голос!»

Третій хлопчина підійшов до матері, узяв у неї дзбан з водою, завдав собі на плече і поніс, йдучи поряд.

Жінки запитали старця: «Що скажеш про наших синів?»

«Про синів? – здивувався чоловік. – Я бачив лише одного сина».