У мене з коханим є 9-ти місячне немовля.Та біда в тому, що ніякої радості від дитини, я так і не відчула. Материнський інстинкт у мене відсутній

У мене з коханим є 9-ти місячне немовля. Все було б добре, та відколи я народила, мене не покидаєдумка, що це даремно. Взагалі, дітей я завжди любила і хотіла, але наша державна медицина посадила моє жіноче здоров’я, а в приватній клініці питання про дітей було поставлене так, що або зараз або буде занадто пізно. Я, звичайно, зважилися – народила.

Та біда в тому, що ніякої радості від дитини, я так і не відчула. Дочка стала для мене тягарем. З чоловіком хороші відносини розвалюються навіть незважаючи на те, що він мені допомагає з немовлям. На нас чекає дорогий ремонт в новій квартирі, але грошей не вистачає.

Раніше я працювала нарівні з чоловіком, і все було чудово, зараз і у нього дохід впав і я більше працювати не можу, точніше, після народження дочки, ще попрацювала на дому 4 місяці, але не змогла морально це тягнути. Я навіть не в змозі толком зайнятися собою і спокійно спати – дочка весь час вимагає моєї уваги, навіть коли просто грається на підлозі, вона не грається зі мною, вона просто хоче, щоб я сиділа поруч і дивилася на неї, навіть не можу в смартфоні відволіктися.

Читайте також: Моя донька не може мені пробачити, те що я розійшлась з її татом.Звинувачує в розлученні мене, так як у мене нова сім’я, а чоловік так і живе один.

Вночі часто прокидається з криками, після народження вона і то краще спала, ніж зараз. Режим не працює, вона постійно йому чинить опір, хоча організм налаштувався, заспокійливі мають зворотний ефект, метод поплакатись теж не працює, так як з кожною хвилиною ще більше заводиться.

Ми вже пройшли деякі обстеження, всі лікарі стверджують, що дитина здорова в усіх відношеннях. А я ось вже не відчуваю себе здоровою. Безсоння, страшна втома, агресія до дитини. Боюсь, що буде далі.

Чоловік іншу роботу шукати не хоче, я на роботу вийти не можу. Няня не по кишені. До психолога зверталася, але і там зіткнулася з фінансовою проблемою. Як мені дочекатися садочка з Настею, щоб не зірватися під час її чергової істерики, поняття не маю.