В сімейному житті багато залежить від дружини, як ти до чоловіка так і він до мене

Зала ресторану ледь вмістила гостей Ілони та Олександра. Весілля співало й танцювало, лунали тости, вигуки «Гірко!». Мар’яна, мама жениха, у гарній, бузкового кольору сукні, всміхалася, а на душі було так важко, що просто несила стримати сльози.

— Не пара Ілона нашому синові, не буде в них пуття. Ось побачиш, чує моє серце, — прошепотіла на вухо чоловікові.

— Не клич біди, сама прийде, — пожартував Сергій.

Живіт нареченої важко було приховати, та вона не соромилася спустошувати келихи з шампанським.

— Хай потерпить синуля, не кожного дня мама заміж виходить, — відповіла на зауваження Сашка.
Та за три місяці народилася донька. Саме в день народження Олександра. Він був присутній на пологах. Наступного дня на радощах подарував дружині смартфона, про який вона мріяла.
І розпочалися нелегкі будні. Молода мама відмовилася годувати немовля груддю, купувала замінники материнського молока. У доньки болів від нього животик, мучили коліки. Олександр вночі носив крихітку на руках, а вранці біг на роботу. Маленькій стало легше, коли, нарешті, знайшли належну суміш.

Читайте також: Одружився, все робив для спокою та щастя дружини, а їй виявилося мало було грошей і покинула вона мене та ще й забрала сина

Тоді Ілона й запропонувала чоловікові піти в армію за контрактом. Мовляв, зарплата у нього мала, а в контрактника Артема, їхнього кума, значно зросли доходи, кума Олька забула про безгрошів’я.
До одруження Олександр вже два роки служив на Сході, добре знає, що таке війна. Його запрошували оформитися за контрактом, але відкладав, бо донечка мала, дружині потрібна поміч. А виявилось – гроші треба.
Минуло два місяці.Олександр – на військових навчаннях. Біжить, за спиною- важкий рюкзак. Раптом телефонує Ілона.

— Що трапилось, кохана?- запитав стривожено.

— Сашко, я оце була в гадалки. Знаєш, що вона сказала?

— Ні!

— Що я достойна кращого чоловіка, ніж ти.

— Дякую за цінну інформацію, — відрубав.

…Ілона за два дні знала про його приїзд з відрядження.

— Може, нагодуєш?- запитав Олександр, погравшись з донечкою.

— Ми з малою пообідали у моєї мами. Там на кухні є картопля, хочеш- підсмаж собі.

Взяв втомлений далекою дорогою Саша рюкзак і поїхав до своїх батьків.