Влад не дарує мені коштовне каміння, рідко купляє квіти, але мені поруч з ним так добре і спокійно

Еліна була примхливою дівчинкою ще з дитинства, от і в дорослому віці шукала принца на білому коні. Ось зустріла вона того, хто міг виконати усі її бажання. Двічі на рік вони відпочивали за кордоном, він придбав її машину, проживали в апартаментах в столиці – всі були впевнені, що цей хлопець – те, що треба для такої вимогливої і дуже красивої дівчини.

Читайте також Ліниві пельмені

Я теж так думав до тих пір, поки не дізнався, що вони розлучилися. А на моє питання, чому так все склалося, ось що вона відповіла:

«Мене він дуже втомлював. Я постійно мала мати ідеальний зовнішній вигляд, відвідувати з ним ці світські заходи. Ще він вимагав від мене постійної роботи над собою, мені здалося, що я просто річ, якою він хизується перед усіма і взагалі не відчувала любові. Спершу мені подобалося таке життя, а згодом я втомилася.

Я хотіла один вечір просто залишитися вдома, подивитися серіал з ним в обіймах, не соромитися ходити біля нього в простій піжамі. Та ще й в нього постійно робота: він або за комп’ютером, або ж розмовляє через телефон. Не таке життя я собі уявляла. ».

Згодом в Еліни розпочалися романтичні стосунки з Владом, який тоді продавав в магазині одягу. Там вона познайомилася з ним – він на останньому курсі університету, не мав ні автівки, ні хорошої роботи. Ніхто не розумів вибір Еліни.

А от що говорила вона:

«Хоча Влад не дарує мені коштовне каміння, рідко купляє квіти, але мені поруч з ним так добре і спокійно. Навіть коли ми їдемо не на кросовері, а в метро – я щаслива. Коли я приходжу з роботи, Влад запитує, як у мене пройшов день, він інколи може приготувати мені вечерю, зробить масаж, поцілує.

Такої турботи та ніжності я не відчувала з дитинства. Лише зараз я розумію, чого мені було потрібно від чоловіка ».

Хочу навіть сказати про те, що колишній чоловік неодноразово намагався повернути Еліну, але вона залишалася непохитною. Вона сказала, що хоче поруч бачити надійність та любов, а не коли від тебе постійно чогось вимагають і скаржаться на свої проблеми.

Жодне золоте кольє з рубінами не дасть жінці тієї насолоди, що дасть звичайна чоловіча фраза: «Зроблю чай з бутербродами і принесу тобі».

Також у мене була ще одна знайома подруга, яка після навчання в університеті почала зустрічатися з хлопцем з бідної сім’ї. У нього було багато амбіцій та мрій, яким суджено було здійснитися. Вона ще досі розповідає, як вони проживали разом в гуртожитку й майбутній чоловік з останньої зарплати приносив їй шоколадки, цукерки, солодощі.

Після навчання вони поїхали за кордон, працювали разом, а згодом з’явилася машина, потім велика квартира, власний бізнес і неймовірні статки… Але про це вона не розповідає з таким запалом в очах, як про ті перші цукерки, які він приніс в маленьку кімнату в гуртожитку.

Тому що гроші, квартири, дачі, яхти, діаманти – все меркне, коли згадуєш, як смішний худий хлопець тримав над тобою парасольку під липневим дощем… Просто чоловікам слід зрозуміти, що не можна бути егоїстом, адже ми зациклені на матеріальному значно більше, ніж жінки, хоча і не хочемо це визнавати.