Вона називала її бабусею. Я не витримала, і прямо запитала Ростика, хто ця дитина. Він відповів, що це його донька.

З боку мого нареченого приїхало 20 найближчих людей. Мама, тато, кілька тіток зі своїми дітьми – Ростика сестрами і братами. Я відразу помітила, що мою свекруху весь час тримає за руку дівчинка, років п’яти. Вона називала її бабусею. Я не витримала, і прямо запитала Ростика, хто ця дитина. Він відповів, що це його донька…

Я кілька років не могла знайти серйозного чоловіка для стосунків. Я хотіла одного і назавжди! Мені було 27, коли я зустріла Ростика і родичі втішились і казали: «Ну нарешті ми і на твоєму весіллі погуляємо!».

Я познайомилась з Ростиславом на роботі. Його призначили керівником відділу, а тому можна сказати, він був моїм начальником. Мені пощастило, що він обрав саме мене! Я була з ним дуже щасливою! Він був старшим за мене на 6 років і зізнався, що був одруженим, але дітей не мав. Я повірила йому, хоча мене вже насторожив факт про колишні стосунки. Але з іншого боку, я подумала, що, може дійсно він не зійшовся з нею характерами, а тому вони розлучились.

Ми зустрічались і почали думати про весілля. Я мала власну машину і квартиру у місті, він також був забезпеченим. Ми зіграли розкішне весілля і все було, наче добре до пори, поки я не дізналась усі секрети Ростика.

На весілля з боку чоловіка приїхали 20 найближчих людей. Мама, тато, кілька тіток зі своїми дітьми – Олеговими сестрами і братами. Я відразу помітила, що мою свекруху весь час тримає за руку дівчинка, років п’яти. Вона називала її бабусею.

Читайте також Варто прочитати кожному, хто завжди вважає себе у всьому правим. Дуже повчальна історія.

Прямо на весіллі я запитала чоловіка про цю дитину і він зізнався, що це його дитина. Я була шокована, адже про дитину я абсолютно нічого не знала. Але це було ще не все… В розпал весілля до мене підійшла тітка Олега і зробила мені дивний комплімент, сказала, що нарешті Ростик знайшов собі гідну дружину, не те, що дві попередні.Тобто, виявилось, що у Ростика до мене було дві жінки і донька.

Ще з перших днів нашого спільного життя з ним, Ростик був просто не схожим на себе. Він постійно ходив рознервований і завжди намагався тікати від розмов. За деякий час, я дізналась, що чекаю дитину і його це ще більше засмутило, наші почуття охололи і він пішов від мене до іншої. Я не засмутилась, бо могла б все життя жити з брехуном, а тому я прийняла таку ситуацію.

Зараз моїй донечці Міланці два рочки і я виховую її сама. З роботи я звільнилась, знайшла кращу і оплачувану. Тепер у мене є для кого жити, адже Міланка — моє найбільше щастя! Ростислав хотів повернутись до мене з донькою, проте я його прогнала! Тільки дитини шкода, бо без батька росте. Я втомилась жити у брехні, а своїй доньці я і так дам щасливе дитинство.