Вона не ображалася на свого чоловіка, а просто втомилася від нього. Втомилася від того, що він постійно порівнював її з іншими жінками. Втомилася від його тотальних ревнощів та брехні.

Ярина пішла від чоловіка досить несподівано, навіть для самої себе. Їхня пильна сусідка, яка любила слухати всі інтриги в будинку так і не дочекалася гучного скандалу, все пройшло спокійно.

Одного ранку, Ярина провела чоловіка на роботу і закрила двері. Тихо повернулася назад на кухню і вирішила допити свою ранкову каву. Під час цього ритуалу вона любила дивитися у вікно.

Ярина разом з чоловіком проживали в багатоповерховому будинку. З її вікна виднілася річка. Ярина дуже привикла до своєї квартири. Вона цінувала всі дрібнички, які вони з чоловіком привозили з різних куточків світу. Але нічого з цього вона не хотіла брати у своє майбутнє.

Вона не ображалася на свого чоловіка, а просто втомилася від нього. Втомилася від того, що він постійно порівнював її з іншими жінками. Втомилася від його тотальних ревнощів та брехні.

– Навіть не будеш плакати? – запитала себе Яринка, коли закривала двері квартири, де пройшло її життя з чоловіком.

Читайте також — Мамо, ти ж більше не поїдеш в Іспанію? Оксана не могла відповісти донечці, тому що знала, що скоро знову поїде. І вже через два місяці вона зібрала свої валізи й знову поїхала.

Ні, не буду.

У перший час Ярина проживала у своєї університетської подруги. Неля була повною протилежністю Ярині. Вона була завжди весела і любила шумні вечірки. І ось саме в цей день вона вирішила влаштувати вечірку. Як же інакше? Ярина ж сумує.

Але Ярина просто була спокійною. Згодом вона зрозуміла, що відчуває лише полегшення.

– Це Ліза, це Гліб, її чоловік, це Настя, а це Алекс. Мій друг зі Штатів, – Неля представила Ярині всіх своїх друзів.

Блондин виявився досить цікавим співрозмовником. З Яриною вони швидко знайшли спільну мову і тоді Алекс попросив зробити загальну світлину.

Через декілька днів Неля розповіла подрузі:

– Алекс вирішив показати нашу фотографію з вечірки своєму другові, і Ден, здається, так його звати, попросив твій електронний адрес.

– Для чого це? – дивувалася Ярина. Не потрібно мені ніяких друзів по листуванню.

– Хіба тобі зараз є, що втрачати? – запитала Неля.

Перший лист не заставив себе очікувати, він прийшов вже наступного дня. Ярина відповіла сухо та стримано. Але Ден не переставав писати і згодом Ярина звикла, що разом з ранковою кавою, вона читає листи Дена. Він виявився дуже цікавою та інтелектуальною людиною.

Одного дня Ярина не отримала листа і весь день ходила і оновлювала пошту.

Наступного дня Ден пояснив, що були деякі проблеми з доступом в Інтернет і тому не міг відписати.

– Я привикла, що ти мені пишеш, кава вчора була не така смачна, – зізналася Ярина.

– Обіцяю, що такого більше не трапиться, – через декілька секунд надійшла відповідь від Дена.

Одного разу він заявив, що приїде.

– Які квіти ти любиш?

– Жовті троянди, – відповіла Ярина.

Ці квіти для мене асоціюються не з розлукою, а зустріччю.