Все моє існування два роки було підпорядковано одній меті – підняти чоловіка.

Чоловікові – 66 років, мені ще 50 немає. І ось він зліг. Такий собі напівовоч залишився. Але він вже ходить з паличкою, може налити собі чай, відрізати хліб і намазати простий бутерброд. Розум у нормі, мова також.

І це все моя заслуга, бо я його доглядаю. Дуже хочу зробити собі за це подарунок – почати зустрічатися з іншим мужчиною.

Чоловікові моєму добре за 60, як я вже сказала, а ось мені ще й 50-і немає. За той час, що я піднімала чоловіка, я набрала майже 20 кілограм зайвих. Я завжди була фатально схильна до повноти, але тримала себе дієтою і спортзалом.

У період його відновлення ні часу, ні грошей не стало – ні на дієту, ні на спортзал.
Все моє існування два роки було підпорядковано одній меті – підняти чоловіка.

Читайте також Не знаю, як мені жити далі. Моя мама немов хоче, щоб я була нещасна, щоб я була невдахою і впивається цим.

Підняла. Зраділа. На велотренажер сіла, взялася за себе, почала менше їсти і бігати вечорами, схудла на 10 кілограм. Я знову стала собі подобатися! Але чоловікові погіршало недавно, вій майже лежачий тепер.

Цілими днями, зранку і після роботи, у мене одне й те саме – налий мені чаю, протри мені окуляри, поправ мені ковдру, налий водички… Найняти доглядальницю – він проти, та й коштів зайвих немає.

Але навіть не в цьому справа – це все нормально, очікувано. Справа в іншому – в мені. Я ж молода і здорова і хочу відчувати себе жінкою у всіх сенсах! Ну, ви розумієте, про що я.

Дуже хочу зроити собі подарунок – почати зустрічатися з іншим мужчиною. У мене на роботі такий є: давно закоханий у мене вдівець Олександр. Хороша людина, дуже симпатичний, розуміє мою ситуацію. Але я ніяк не наважуся…

Якщо чесно, мені вже й сам чоловік натякав, мовляв, я буду не в образі, головне – не кидай. І подруги говорили, що мені це треба. І я сама розумію, що просто зів’яну, якщо буду лише чоловікові прислужувати, а про себе забуду… Адже так хочеться знову відчути щастя бути жінкою. бажаною і коханою!