Ви молодь уже геть знахабніли! Ми все для вас, а ви нічого не цінуєте

У мого чоловіка всі весілля в родині відзначалися у дворі будинку. Це вже переросло в традицію, адже так частували гостей бабуся, мама та сестра Артема.

Також є ще одна закономірність не на користь такої традиції: два шлюби з трьох закінчилися розлученням.

Ми подали заяву в РАГС і тут його родичі почали готуватися до весілля: білили дерева, фарбували лавки та столи, прибирали подвір’я.

Мене це дуже обурювало, адже я наголошувала, що моє весілля буде в ресторані.

Читайте також Останні роки Анна лише слухала від вітчима про те, що вона лише зайвий рот в їхній сім’ї

Свекруха до кінця надіялася, що ми з гостями поїдемо до них в село.

На весіллі за декілька хвилин до реєстрації мати й сестри Артема не було. Він помітно почав нервувати. Через 5 хвилин лунає дзвінок на телефоні:

– Чому ж ви не їдете! У нас все готово!

Я тоді так розізлилася, що кричала з усіх сил. Ми проплатили чудовий ресторан з вишуканими стравами, а вони мені пропонують весілля під яблунею з холодцем.

– Мамо, ти не можеш пропустити такий важливий для мене день. Тому їдь сюди! – прогарчав Артем і скинув дзвінок.

І що ви думаєте? Ні мати, ні сестра так і не приїхали. Ми ж старалися не згадувати це протягом весілля, хоча багатьох гостей здивувала така поведінка.

Свекруха довго не могла оговтатися від такої зради сина. І не лише духовної, а й матеріальної: вона накрила стіл на 15 тисяч гривень.

Свекруха не раз натякала про те, щоб ми повернули ці гроші. Але тут вже діло принципу: ми в неї нічого не просили організовувати.

– Ви молодь уже геть знахабніли! Ми все для вас, а ви нічого не цінуєте… – Це мене так виховувала подруга Олени Вікторівни. Ще й хватило нахабства дзвонити!

І що ви думаєте, вже три місяці пройшло після весілля, а вони лише до суми відсотки додають. Це ж вона скільки сил потратила на це, а газ, вода, світло теж не безкоштовні. В кінці вже сума була у 25 тисяч гривень.

Після кожного дзвінка очі Артема все більше і більше округлюються.

Скоро у свекрухи ювілей і я от думаю влаштувати їй свято в ресторані. А тоді теж виставлю рахунок – нехай оплачує або анулює наш “борг”.