Я кохала Олександра, але ділити свого чоловіка з іншою не могла.

Згодом  після розлучення я все-таки влаштувалася продавчинею в магазин. Там познайомилася з чоловіком, у нас зав’язалися стосунки. Як потім виявилося, він був одружений, а про це я навіть не підозрювала й не помічала за ним нічого дивного. Так мріяла про жіноче щастя, що була засліплена коханням.

Читайте також Mаринований солодкий перець

Олександр часто навідував мене в магазині, приділяв мені багато уваги, дарував подарунки, правда, я спершу трималася його осторонь. Після місяця таких знаків уваги він запросив мене до себе після роботи, і я погодилася.

Мені було дуже цікаво, як живе цей чоловік. Його квартира була нормальною, захоплення у мене не виникло. Було помітно, що це просто холостяцька квартира, якій не вистачає жіночих рук. Ми з ним зустрічалися і цей період був дійсно неймовірним. Він мені говорив такі красиві слова, які я ще не чула від жодного чоловіка. Інколи навіть писав мені вірші.

Через кілька тижнів, він запропонував мені, переїхати. Але в іншу квартиру, і в інше місто. Мене це дуже здивувало, адже тут у нього власне житло, чому нам потрібно переїжджати я взагалі не розуміла. Правда, я думала, що ми нарешті почнемо жити разом. Олександр сказав мені, що свою квартиру продає і купить нову в іншому місті. Ще він розповідав, що розлучений і проживає сам.

Я на сьомому небі від щастя зібрала речі, забрала сина, звільнилася з роботи й поїхала з ним. В нове житло ми приїхали вранці. Як виявилося, Олександр орендував цю квартиру на декілька місяців, поки шукав для нас гарну квартиру.

Так в новому місті я опинилася абсолютно сама, а він приїжджав до нас раз на декілька днів. Говорив, що йому потрібно завершити справи на роботі і ми скоро будемо разом. Так пройшов один місяць, потім другий. Я вже знайшла собі нову роботу, за яку мені платили копійки. Чоловік переїжджати до нас взагалі не збирався.

То у нього була хвора матір, то син від попереднього шлюбу, то на роботі відрядження – мене це вже почало дуже насторожувати. Одного разу Олександр подзвонив і сказав, що не зможе приїхати. Запитав, що я планую робити. Я відповіла, що погано себе почуваю і залишуся вдома.

Правда, за декілька годин мене припинила боліти голова, я одягла сина й ми пішли гуляти в центр міста. Там я побачила те, до чого взагалі не була готова. Мій Олександр гуляв з жінкою, двома дітьми, у них були обручки на пальцях й вони взагалі не мали вигляд розлученої сім’ї. В цей вечір я зателефонувала йому, щоб все вияснити й він у всьому признався.

Також Олександр сказав, що якщо мене це не влаштовує, то він може дати мені спокій і я повинна буду сама далі себе утримувати і сплачувати за квартиру.

Я кохала Олександра, але ділити свого чоловіка з іншою не могла. Тому тоді знову поїхала в рідне місто. Він ще не одноразово телефонував мені, але я не давала йому більше жодного шансу.