Я перебував у ступорі. Мені було соромно за те, що я підозрював свою жінку в зраді й прикро через те, що вона має секрети від мене.

Кожного місяця моя дружина, казала, що їде у відрядження та пропадала на три дні. Після кількох років одруження, я остаточно перестав довіряти їй й вирішив перевірити чи вона мені вірна. Найняв приватного детектива, мені пощастило, у мене є друг — колишні слідчий, якого я попросив допомогти.

Ось знову настав початок місяця, дружина вкотре зібралась їхати.

– Слухай, ти не вважаєш, що це все дуже дивно? – сказав я крізь зуби.

– Ні. – твердо сказала вона.

Я закохався у свою дружину одразу. У нас була досить велика різниця у віці, вона була старша за мене на 10 років. ЇЇ уваги я добивався приблизно рік: дарував квіти, проводжав додому після роботи. І ось через рік вона відповіла взаємністю.

Читайте також  Настав вечір, а мій коханий так і не з’явився, не зателефонував, а лише надіслав скупе повідомлення з привітанням.

Я кохав її надзвичайно сильно, деколи здавалось навіть фанатично. А вона любила мене якось стримано, іноді здавалось, що взагалі не любить.

Одразу після нашого весілля я їй сказав, що просто не зможу прожити без неї, якщо вона піде від мене або ж зрадить. І вона так само спокійно і впевнено сказала: «Не піду. Не зраджу».

Коли дружина знову поїхала у відрядження та зачинила за собою двері, я набрав свого друга:

– Алло, Сергію, вона вийшла. Одразу набери, якщо буде якась інформація

– Домовились

Він не телефонував мені два дні. Я дуже чекав цього дзвінка, розумів, що можливо це не правильно, але більше не міг жити здогадками.

І тут: телефонний дзвінок.

– Привіт. Є інформація, можемо зустрітись, я все розкажу

Зустрівшись через пів години у кафе, я готовий був почути все що завгодно, але не те, що почув.

– Вона дійсно не їздить у відрядження, – говорить Сергій. – Вона їздить до свого колишнього чоловіка.

– Чому я не знав про те, що у неї був колишній чоловік!? – голосно прокричав я.

– Видно, це її таємниця або ж вона не готова ділитись таким з тобою, але причин для ревнощів немає ніяких, – він виклав переді мною фотографії.

На фотографіях був худорлявий чоловік, якого годували з ложечки в лікарняній палаті.

– Перший її чоловік знаходиться у психіатричній лікарні. На поправку він не піде більше ніколи, вона єдина хто приходить та приносить йому продукти й доглядає за ним. Можеш бути впевнений у ній! Це свята жінка, яка не кинула свого колишнього чоловіка в біді.

Я перебував у ступорі. Мені було соромно за те, що я підозрював свою жінку в зраді й прикро через те, що вона має секрети від мене.

Коли вона ввечері прийшла додому, я сам приготував вечерю.

– Кохана, давай наступного разу на початку місяця я допоможу тобі із сумками в лікарню…

– Як ти дізнався?- спитала вона

– Вибач, просто через ці всі відрядження, я почав сумніватись у твоїй вірності й боявся, що ти підеш від мене, давай більше не будемо мати жодних секретів?

Вона погодилась. А я зрозумів, що мені дуже пощастило мати таку дружину!