Наша єдина дочка Ліза закохалася в хлопця. Це сталося минулого року. З Артуром вони одружилися і відсвяткували гарне весілля. Від нас молоді отримали в подарунок квартиру, а від батьків хлопця — автомобіль. У них було спокійне життя. Дочка здавалася щасливою. Хоча Артур не старався щось робити. Він працював у салоні зв’язку, де отримував мізерну зарплату.
Ліза після закінчення університету влаштувалася на роботу вчителькою. Зароблених грошей їм вистачало, ще й ми зі сватами намагалися допомогти молодій парі.
Згодом дочка розповіла, що у нас скоро з’явиться онук. Коли настав день родів, то ми відвезли Лізу у пологовий, а її чоловік сказав, що йому треба повертатися на роботу.
Читайте також — А зараз це був вдалий момент, щоб розповісти? У мене весілля, а все турбуються лише про тебе! — не витримала я.
Появився хлопчик. З Лізою і онуком все було гаразд. Ми хотіли зателефонувати до молодого батька, привітати його, але він не підносив трубку. Раптом дочка сказала, що їй потрібно привезти деякі речі з дому. Дала мені ключі від квартири і ще сумку, яку треба відвезти додому.
Ми з чоловіком приїхали під будинок. Він залишився в машині, а я тим часом пішла в квартиру. Пробувала дзвонити, але ніхто не відповідав. Я витягла ключі і відкрила двері. В коридорі побачила перелякану дівчину в халаті моєї дочки. В одній руці у неї був келих вина, а в іншій — сигарета. З душу долинали співи мого зятя.
Я настільки була шокована побаченим, що впустила пакет з рук. Усередині щось розбилося. Постоявши хвилинку, я пішла геть. Чоловікові вирішила нічого не розповідати. Купила в магазині усе, що просила принести дочка. Через 2 години в пологовому з’явився Артур. Сказав, що був зайнятий.
Як мені було неприємно знаходитися з ним разом в чотирьох стінах. Але я не знаю, чи варто розповідати доньці правду? Як вона це переживе? Ще й з малюком на руках.