Я зрадила чоловікові. Мені так важко на душі.

Ми з чоловіком прожили в щасливому шлюбі 15 років. Чоловік дарував мені подарунки, возив на відпочинок і приділяв увагу. Я віддавала любов і підтримувала в починаннях. Сім’я здавалася зразковою. Не знаю, чи були у нього жінки за час взаємовідносин зі мною, але мені здається, що він не здатний на обман. Мої родичі його просто обожнюють, особливо мама. І я впевнена в почуттях до цього чоловіка. Загалом, моє життя було відносно безтурботним.

З ним я зрозуміла, що таке любов і «кам’яна стіна», за якою жінки ховаються, виходячи заміж. І він дав мені життя, про яке я мріяла. Його стараннями я стала більш впевненою і розкутою. Він добре ставиться до дітей. Вони теж його люблять. Тепер життя ділиться на «до» і «після». Совість каже, що треба розповісти, а емоції не дозволяють. Кажуть, що чим краще у жінки життя, тим більше дурниць вона робить. Це стосується і мене.

Читайте також:Який місяць найкращий для створення сім’ї

Я поїхала на корпоративний вечір, зустрілася з колегами. Ми поговорили, а потім всі поїхали по домівках. Протягом всього вечера на мене дивився молодий підлеглий, наш менеджер.

Це хлопець 25 років, не обтяжений серйозними стосунками. На початку вечора він підійшов, щоб привітати мене з прийдешнім святом, а потім сказав, що я чудово виглядаю.

Під кінець вечора він знову до мене підійшов і запитав, як справи. У мене піднявся настрій, і я була готова поспілкуватися в такій хорошій компанії.

Я сказала, що все добре, і ми мило побалакали протягом 15 хвилин. Він навіть намагався запросити мене на танець, але я відмовилася, не хотіла, щоб колеги косо на мене дивилися. У нас з ними близькі стосунки. Вони знають про шлюб і дітей, про стосунки з чоловіком.

Потім всі розійшлися, в ресторані залишилися тільки ми з ним і ще кілька співробітників з сусіднього відділу, яких я майже не знаю. Він запропонував продовжити вечір в іншому місці. У нас виявилося багато спільного – улюблена музика і книги.

Я погодилась. Ми взяли таксі і поїхали до нього на квартиру. Там все і сталося. Коли після я подивилася на годинник. Я сказала, що мені пора додому, і поїхала. Ми майже не спілкувалися, хоча бачимося майже щодня.

Особливо жінкам, які не обділені чоловічою увагою. Я всі 15 років була хорошою дівчинкою і розуміла, що мій чоловік далеко не єдиний, що є ще чоловіки, які готові зaйнятися зі мною любoв’ю. Мабуть, мені просто було цікаво, як бути з іншим чоловіком? І чи зможу я сподобатися чоловікові у віці за 40?

Мені зараз дійсно дуже важко на душі.