Як зібратися з думками та повернутися до роботи?

Мінімізувати дію відволікальних чинників протягом робочого дня. Поставити телефон в режим тиші, відключити мобільний інтернет, прибрати зі столу сторонні предмети.

Повертатися до роботи поступово, починаючи з кількох годин на день. Добре, якщо вдасться завчасно, наприклад, звечора, спланувати й записати завдання.

Встановити чіткі часові межі робочого дня. Якщо працюєте дистанційно, добре визначитися, о котрій має починатися та до котрої тривати робочий день, о котрій мають бути перерви, скільки вони мають тривати.

Робити триваліші та більш часті перерви. Під час війни основні сили організм витрачає на боротьбу зі стресом, тому працювати наповну, як раніше, не вдасться.

Протягом робочого дня викреслювати виконані завдання — так мозок отримуватиме “допамінове підкріплення” і відчуття досягнутого результату.

Окрім того, повернутися до нормального життя — це дозволяти собі поповнювати власний ресурс.

Відпочивати — під час перерв на роботі та після, у час, коли немає сигналу тривоги, вийти на свіже повітря, або просто розслабитися і посидіти із заплющеними очима, послухати музику.

Читайте також Громадяни, які покидали Україну після 22 лютого, на зворотній дорозі повинні будуть дати пояснення

Доглядати за собою, стежити за своєю зовнішністю. Можливо, яскравість й епатаж зараз не на часі, але акуратний вигляд підтримує впевненість.
Спілкуватися з друзями телефоном і через соцмережі, усміхатися. Крім того, дзеркальні нейрони працюють — ваша усмішка може підтримати інших.
Займатися хобі: малювати, вирощувати квіти на підвіконні, читати книжки, медитувати. Це дозволяє відволіктись, повернутись до мирного життя хоч на деякий час, а також бути корисним собі, своїм близьким.

Мати невеличкі задоволення. Наприклад, купувати смаколики у найближчій кав’ярні.

Турбуватися і проводити час з родиною: подивитися фільм, зробити з дитиною уроки, пограти у настільні ігри.

Дати собі відповідь на запитання: “Що я отримаю, якщо повернусь до нормального життя?”.

Пам’ятати, що вижити у найскладніших умовах допомагає усвідомлення сенсу: заради чого я роблю це.