Зараз я шкодую про те, що зробила. Я сама, власними руками зруйнувала стосунки зі своїми найріднішими людьми.

Почну свою історію від початку. Коли моєму єдиному синові виповнилось 5 рочків, то я покинула чоловіка (він багато гуляв і зраджував). Я виховувала Олежика сама. Було важко, адже треба було і на роботу ходити, і гроші на освіту відкладати, і за собою трішки доглядати. Добре, що моя мама допомогала мені, бо я не знала, як би я впоралась. До певної пори часу, я хотіла стосунків, а потім взагалі тої любові не хотілось.

Коли син закінчив 9 класів школи, то він вступив в коледж до Львова, де вчився на автомеханіка. Потім армія і ось моєму маленькому синові вже 21! Після армії він почав зустрічатись з Христиною. Я не дуже добре її знала, адже в нього завжди було багато дівочої уваги, а потім в один день син мені сказав радісну новину. Христя чекає дитину! Щоб Ви розуміли, я познайомилась з невісткою, коли вона вже носила дитя.

Скажу чесно, що Христина мені не дуже сподобалася – була не вихована і постійно налякана. Я ж дітям нічого говорити не хотіла, Бог дав дитинку, дасть і на дитинку! Зробили ми весілля, я дала більшу частину грошей, ніж батьки Христі, бо, мовляв, вони не мали заощаджень. Але якось тоді відбули і я навіть не хотіла нічого говорити про гроші. Перед весіллям я заздалегідь знала, що син захоче жити зі мною і Христиною, бо у сватів дрібні діти і місця там нема.

Читайте також Ви задумувались про те як сприймаєте навколишній світ? Кожен з нас бачить навколо те, що носить у своєму серці.

Я подумала, що краще таки хай будуть жити в мене. Поки я цілий день на роботі, невістка старається якось прибрати, помити, але господиня у свому домі все ж я. Якось я зробила зауваження синові щодо того, як Христя господарює, а він образився – мовляв, дружина ще не вміє. Коли появився внук Степан, то почався справжній треш! Невістка взагалі не вміла дивитись за дитиною, він постійно плакав. Я завжди вчила її що робити з дитиною, а вона не хотіла слухати і дивилась свої серіали! В один день мене це дістало: я перестала висипатись, бо завжди намагалась заспокоїти внука, на роботі плуталась з документами, бо не висипалась, в хаті був безлад, словом — таке життя мені не подобалось і я зірвалась! Син намагався мене заспокоїти, але я не піддалася. Син обдзвонив друзів, зняли вони кут у якоїсь жалісливої бабусі, поїхали на наступний день.

Спочатку я раділа: відмила квартиру, повністю її провітрила. Потім гарненько виспалася за всі вихідні. Вирішила потім зателефонувати синові, дізнатися: як вони влаштувалися – на кшталт, щоб помиритися, але в би дім все одно не пускати. Він не відповідав, невістка теж. Через тиждень подзвонила друзям сина. Вони сказали, що все нормально. Син відписав на Вайбер: «Мамо, в нас все ок.». Але я знала, що це не так…

Пройшов ще один місяць і тут мені стало погано на душі. Я скучила за внуком, за Христиною і за Олегом. Я вирішила попросити пробачення у своїх рідних людей, але все ніяк. Вони мене ігнорували, так образились. Я вже навіть згодна і на бруд в домі, і на крики малюка, тільки не на самотність! Цілодобово тільки і думаю про своїх рідних!